Адипонітрил

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Структурна формула
Загальна інформація
Преференційна назва ІЮПАК Гександинітрил
Систематична назва ІЮПАК Гександинітрил
Інші назви

Адипонітрил, нітрил адипінової кислоти, диціанобутан

Хімічна формула C6H6N2
3D Структура (JSmol) Інтерактивне зображення

Інтерактивне зображення

Зовнішні ідентифікатори / Бази даних
CAS 111-69-3
ECHA-ID 100.003.543
PubChem 8128
ChemSpider 13876621
EINECS 203-896-3
InChI 1S/C6H8N2/c7-5-3-1-2-4-6-8/h1-4H2
SMILES C(CCC#N)CC#N


Властивості
Молярна маса 108,14 г/моль [1]
Агрегатний стан

рідина [1]

Густина

0,96 г/см3 [1]

Температура плавлення

2 °C [1]

Температура кипіння

295 °C [1]

Температура самозаймання

460 °C [1]

Розчинність

50 г/л (H2O, 20 °C) [1]

Безпека
Маркування згідно системі УГС

Небезпека

H-фрази H: H301, H332
P-фрази P: P261, P301+P330+P331, P310
EUH-фрази EUH: Заходи безпеки відсутні
LD50

155 мг/кг (щур, орально) [1]

LC50

1,71 мг/л/4 години (щур, інгаляційно) [1]

Вибухонебезпечність
Наскільки це можливо, значення величин подані в одиницях системи SI. Якщо не вказано іншого, усі дані відносяться до стандартного стану.

Адипонітрилорганічна сполука з класу нітрилів. За стандартних умов є безбарваною маслянистою рідиною без запаху.[1][2]

Застосування[ред. | ред. код]

При гідрогенізації адипонітрилу утворюється гексаметилендіаміну, який застосовується для отримання поліаміду найлон-66.[3]

Отримання[ред. | ред. код]

З солі амонію[ред. | ред. код]

Перший спосіб отримання адипонітрилу — дегідратація амонійної солі адипінової кислоти:[3]

З бутадієну[ред. | ред. код]

Хлорування[ред. | ред. код]

Спочатку бутадієн хлорується, утворюючи 1,4-дихлоро-2-бутен, який при взаємодії з ціанідом натрію перетворюється на 3-гексендинітрил. Останній гідрогенізується, утворюючи адипонітрил:[3]

Спосіб застосовувався у період з 1951 до 1983 року.[3]

Гідроціанування[ред. | ред. код]

Іншим способом отримання адипонітрилу з бутадієну є гідроціанування бутадієну:[3]

Цей спосіб почав застосовуватися 1972 року.[3]

З акрилонітрилу[ред. | ред. код]

Ще одним важливим способом отримання адипонітрилу є електрогідродимеризація акрилонітрилу:[4]

Також можлива димеризація акрилонітрилу з утворенням 3-гексендинітрилу, який потім відновлюється до адипонітрилу:[3]

Токсичність[ред. | ред. код]

Викликає незначне подразнення очей, пошкодження шкіри, порушення метаболізму й утруднення дихання.[1]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м GESTIS Substance Database. gestis-database.dguv.de. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 27 грудня 2021.
  2. ICSC 0211 - ADIPONITRILE. www.ilo.org. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 27 грудня 2021.
  3. а б в г д е ж Musser, Michael Tuttle (15 червня 2000). Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA (ред.). Adipic Acid. Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry (англ.). Weinheim, Germany: Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA. с. a01_269. doi:10.1002/14356007.a01_269. ISBN 978-3-527-30673-2. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 27 грудня 2021.
  4. Cardoso, David S. P.; Šljukić, Biljana; Santos, Diogo M. F.; Sequeira, César A. C. (15 вересня 2017). Organic Electrosynthesis: From Laboratorial Practice to Industrial Applications. Organic Process Research & Development (англ.). Т. 21, № 9. с. 1213—1226. doi:10.1021/acs.oprd.7b00004. ISSN 1083-6160. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 27 грудня 2021.