Нейлон
Нейло́н (найлон-66, поліамід 66 — найлон англ. nylon; найлон-6, поліамід 6 — капрон) синтетичний поліамід і волокна з нього, що формуються з розплаву.
Існують два види нейлону: полігексаметиленадипінамід (найлон-66) і полі-ε-капроамід (найлон-6).
Історія назви[ред. | ред. код]
Існує версія, що слово "нейлон" походить від назв міст Нью Йорк і Лондон (nylon = New York + London). Зустрічається думка, що це слово — абревіатура від New York Lab of Organic Nitrocompounds, проте достовірних відомостей про це немає. У словнику Вебстера повідомляється, що це штучно придумане слово.
Синтез[ред. | ред. код]
Синтез найлон-66 вперше був проведений в 1937 р. В. Карозерсом, головним хіміком дослідницької лабораторії американської компанії DuPont поліконденсацією адипінової кислоти і гексаметилендиаміну. Для забезпечення стехіометричного відношення реагентів 1:1, необхідного для отримання полімеру з максимальною молекулярною масою Карозерс використовував сіль адипінової кислоти і гексаметилендиаміну (АГ-сіль).
Синтез найлона-6 з капролактаму проводиться гідролітичною полімеризацією капролактаму по механізму розкриття циклу — приєднання.
Застосування[ред. | ред. код]
Велика частина нейлону використовується у виробництві хімічних волокон, що йдуть на виготовлення тканин різних типів, — як чисто нейлонових, так і змішаних.
Нейлону притаманні наступні характеристики:
- легкий;
- еластичний;
- стійкий до зношування;
- вологостійкий;
- висока стійкість до дії багатьох хімічних речовин (але руйнується кислотами).
Завдяки високій витривалості використовується при виробництві спортивного, туристичного одягу.
З нейлону також виготовляють струни для ряду музичних інструментів, зокрема для гітари.
|