Перейти до вмісту

Адуляр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Адуляр
Загальні відомості
Статус IMAдискредитований (D)[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формулаK[AlSi3O8]
Клас мінералусилікати
Групапольові шпати
Ідентифікація
Колірводянисто-прозорий
Форма кристалівкороткопризматичні ромбоедри
Спайністьдосконала по {001} і {010}
ЗламНерівний
Твердість6-6,5
Блискскляний
Прозорістьнапівпрозорий
Колір рисибілий
Густина2,56—2,62 г/см³
Інші характеристики
Названо на честьАдула (гірський масив)d Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Адуляр у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Адуля́р — мінерал класу силікатів, морфологічний різновид низькотемпературного ортоклазу. Інша назва — місячний камінь.

Походження назви

[ред. | ред. код]

Від назви родовища в горах Адула в Швейцарії. Інші назви перламу́тровий шпат, ри́б'яче о́ко.

Склад

[ред. | ред. код]

Типовий склад адуляр відповідає формулі Or90Ab9An1, де Ab — альбіт, An — анортит. Домішки: до 1 % ВаО, не більше за 0,5 % СаО.

Зустрічається у вигляді короткопризматичних ромбоедричних кристалів. Адуляр типовий для багатьох кварцових жил альпійського типу, зустрічається в пегматитах, рудних жилах. Прозорий і напівпрозорий адуляр з тонко- і криптопертитовою будовою, для якого характерна іризація в блакитно-синіх відтінках (так званий місячний камінь) — коштовний камінь IV порядку.

Адуляр використовується в скляному і керамічному виробництвах.

Твердість за шкалою Мооса становить 6,0—6,5.

Родовища

[ред. | ред. код]

Адуляри хорошої якості знаходять на острові Шрі-Ланка. Зустрічаються вони також на Мадагаскарі, в Танзанії та США. В Південній Індії знайшли різновиди із зірчастим ефектом[1]

Розрізняють:

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Гураль, Светлана. Драгоценные камни. Гид по миру ювелирных секретов. Эксмо. ISBN 978-5-699-53785-3.

Література

[ред. | ред. код]
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Адуляр // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Адуляр // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

[ред. | ред. код]