Алаєва Катерина Анатоліївна
| Катерина Алаєва | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Алаєва Катерина Анатоліївна |
| Народилася |
08 квітня 1979 Київ, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українка |
| Діяльність | балерина |
| Заклад | Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Шевченка |
| Роки активності | 1998 — дотепер |
| Нагороди |
Заслужена артистка України  |
Алаєва Катерина Анатоліївна (нар. 8 квітня, Київ, 1979) — українська артистка балету, прима-балерина Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка. Заслужена артистка України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася у Києві. У 1990—1998 роках навчалася в Пермському державному хореографічному училищі, клас педагога М. Д. Сільвановича[1]. Після закінчення навчання була запрошена до балетної трупи Національної Опери України[2]. У 2008 році закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого (режисура класичного балету), а в 2010 році — магістратуру (організація театральної справи).
У 2013 році Катерині Алаєвій було присвоєно звання «Заслужена артистка України».
Брала участь у Гала-концертах з Володимиром Малаховим, Світланою Захаровою, Уляною Лопаткіною.
Гастролювала в театрах країн Європи: Німеччині, Швейцарії, Іспанії, Португалії, Італії, Андоррі, Греції, Франції[3], а також на Кіпрі[4], в Ізраїлі, Японії[5], Кореї[6], Мексиці, Аргентині, Лівані, США, Канаді[7].
Освіта[ред. | ред. код]
- Пермське державне хореографічне училище.
- Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого (режисура класичного балету).
- Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого (організація театральної справи).
Партії[ред. | ред. код]
- Одетта — Оділія («Лебедине озеро» П. Чайковського)[8]
- Принцеса Аврора, па-де-де Блакитної птахи і принцеси Флоріни, Діамант («Спляча красуня» П. Чайковського)[9]
- Клара («Лускунчик» П. Чайковського)[10]
- Кармен («Кармен-сюїта» Ж. Бізе — Р. Щедріна)
- Гамзатті («Баядерка» Л. Мінкуса)
- Кітрі («Дон Кіхот» Л. Мінкуса)
- Сильфіда («Сильфіда» Х. Левенсхольда)
- Аннель («Віденський вальс» Й. Штрауса)
- Даніелла («Даніела» М. Чембержі)
- Пахіта (Гранд Па з «Пахіти» Л. Мінкуса)
- Білосніжка («Білосніжка» Б. Павловського)
- Редисочка («Чіполліно» А. Хачатуряна)
- Прелюд A-dur («Шопеніана» на муз. Ф. Шопена)
- Дівчина («Видіння троянди» на муз. К. М. фон Вебера)
- «Помираючий лебідь» К. Сен-Санса та інші.
та інші.
|
В партии Сильфиды Екатерина Алаева поражает хрупкостью недосягаемого идеала и способностью отрешиться от окружающей действительности. При всей фантастичности, сказочности персонажа балерина несет зрителю особую поэтическую правду, которая, наряду с высокой техникой исполнения, привлекает симпатии зала. | 
|
— Лариса Тарасенко, http://timeout.ua/text/show/41094/ | ||
|
|
Кантиленністю обертань, поетичністю арабесків проникнута біла «лебедина» пластика Одетти-Алаєвої. І як антипод добра – чорний лебідь зла Оділія. Кожна балерина по-своєму трактує діалектику цих двох образів. Катерина Алаєва бачить її у непримиренному конфлікті та поєднанні чорного і білого боку буття. Її Оділія вражає чарами своєї самозакоханості. І стає зрозуміло, чому вихор, створений стрімкими фуете й піруетами чорного лебедя так причарував Зігфріда... |
|
— Валентина Кулик про К. Алаєву в партії Оділії-Одетти., "Валерій Ковтун і його «Лебедине озеро»: до 30-річчя постановки" http://mus.art.co.ua/valerij-kovtun-joho-lebedyne-ozero-30-richchya-postanovky/ | ||
Конкурси, премії та нагороди[ред. | ред. код]
- Лауреат V Міжнародного конкурсу артистів балету ім. Сержа Лифаря[11].
- Дипломант X Міжнародного конкурсу артистів балету ім. Ю. Григоровича.[12]
Визнання[ред. | ред. код]
За вагомий особистий внесок у розвиток українського театрального мистецтва, значні творчі здобутки, високу професійну майстерність 27 березня 2013 року було присвоєно почесне звання Заслуженої артистки України[13].
Джерела[ред. | ред. код]
- Алаєва К. Від Попелюшки до Даніели / Катерина Алаєва ; [інтерв’ю взяла] Л. Тарасевич // День. – 2013. – 6 берез. – С. 10.
- Білаш О. С. Балетмейстерська діяльність на сцені Національної опери України у ХХІ столітті. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. 2021. №1. С. 96-102.[14]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Principal Ballerina Ekaterina Alaeva. www.nutcracker.com. Архів оригіналу за 13 вересня 2022. Процитовано 13 вересня 2022.
- ↑ Персони. АЛАЄВА Катерина | Національна опера України. opera.com.ua. Процитовано 8 вересня 2022.
- ↑ CARMEN DANSE au palais des Congrès à Paris et en tournée dans toute la France. onsortoupas.fr (fr-FR) . 19 березня 2017. Процитовано 13 вересня 2022.
- ↑ PREMIERE magazine April-May 2019. 9th Charity Vienna Ball in Cyprus. issuu.com (англ.). Процитовано 13 вересня 2022.
- ↑ サイトマップ. バレエ バリエーション (яп.). Архів оригіналу за 13 вересня 2022. Процитовано 13 вересня 2022.
- ↑ reina (11 червня 2018). 소장중인 녹화물. egloos.zum.com (кор.). Процитовано 13 вересня 2022.
- ↑ The Great Gatsby Ballet повертається до України. Journalist.today (укр.). 7 березня 2018. Процитовано 13 вересня 2022.
- ↑ Кулик, Валентина. Валерій Ковтун і його «Лебедине озеро»: до 30-річчя постановки. МУЗИКА (укр.). Процитовано 13 вересня 2022.
- ↑ Devant, Jack. Ekaterina Alayeva and Andrey Gura in The Sleeping Beauty (амер.). Процитовано 13 вересня 2022.
- ↑ Yekaterina Alaieva Катерина Алаєва. Ballet: The Best Photographs (англ.). 12 липня 2022. Процитовано 13 вересня 2022.
- ↑ СЕРЖ ЛИФАРЬ: В КАНУН СТОЛЕТИЯ. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 9 вересня 2022.
- ↑ От Золушки до Даниэлы. https://day.kyiv.ua/ru/article/kultura/ot-zolushki-do-daniely-ekaterina.
- ↑ Указ Президента України №163/2013 Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва. 27 березня 2013 року.
- ↑ Білаш, Ольга Сергіївна (2021). Балетмейстерська діяльність на сцені Національної опери України у ХХІ столітті (PDF) (укр.). Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. с. 96—102.
