Хачатурян Арам Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хачатурян Арам Ілліч
Aram Khachaturian, Pic, 17.jpg
Народився 6 червня 1903(1903-06-06)[1][2]
Помер 1 травня 1978(1978-05-01)[4][1][2] (74 роки)
Поховання
Громадянство
(підданство)
Національність вірмени
Діяльність композитор, диригент, хореограф, музикознавець, музичний педагог, викладач університету, піаніст, кінокомпозитор
Alma mater
Науковий ступінь доктор мистецтвознавства[d]
Вчителі Глієр Рейнгольд Моріцевич
Володіє мовами російська і Вірменська[7]
Заклад
Членство Спілка композиторів СРСР, Academy of Arts of the GDR[d] і Soviet Peace Committee[d]
Жанр Академічна музика, балет[8][9][10], Концерт, симфонія, Камерна музика[11][12][13], музика до фільму[14][15], incidental music[d][16][17][18], ballet[d][19][20][21] і класична музика
Magnum opus Piano Concerto[d] і Masquerade[d]
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія ВКП(б)
Брати, сестри  • Suren Khachaturian[d]
У шлюбі з Nina Makarova[d]
Автограф Aram Khachaturian signature.svg
Нагороди
IMDb nm0006154
Сторінка в Інтернеті khachaturian.am

Ара́м Іллі́ч Хачатуря́н (вірм. Արամ Խաչատրյան, рос. Арам Хачатурян; нар. 24 травня (6 червня) 1903, Тбілісі — пом. 1 травня 1978, Москва) — композитор, диригент, педагог, музично-суспільний діяч, народний артист СРСР (1954), Герой Соціалістичної Праці (1973), академік АН Вірменської РСР (1963). Дядько Карена Хачатуряна.

Біографія[ред. | ред. код]

Був четвертим сином у родині бідного ремісника. 1921 року разом із групою вірменської молоді А. Хачатурян виїхав у Москву і вступив на підготовчі курси в Московського університету, потім став студентом факультету фізики й математики. Через рік 19-літній Хачатурян вступив у Гнесинське музичне училище.

Саме в ті роки Хачатурян уперше в житті потрапив на симфонічний концерт і був вражений музикою Л. Бетховена і Рахманінова. «Танець для скрипки і фортепіано» став першою роботою композитора. «Як і всі скрипалі, я пишаюся тим, що перша серйозна робота А. Хачатуряна, його „танець“, був написаний для скрипки. Композитор відчуває скрипку, як дійсний майстер — віртуоз», — сказав Давид Ойстрах про Хачатуряна.

1929 року Хачатурян вступив у симфонічний клас Московської консерваторії, яку блискуче закінчив 1934 і вступив до аспірантури. Ще до студентських років відносяться такі його твори, як пісня-поема для скрипки з фортепіано (1929), токата для фортепіано (1932), тріо для фортепіано, скрипки й кларнета (1932). Далі Хачатурян написав 1-ю симфонію (1934), концерти з оркестром для фортепіано (1936) і для скрипки (1940). Під час Другої світової війни працював на всесоюзному радіо, писав патріотичні пісні й марші.

У 1939 Хачатурян написав перший вірменський балет «Щастя». Але вади лібрето балету змусили переписати більшу частину музики, і в такий спосіб «народилася» «Ґаяне». Прем'єра балету відбулася у важкі роки Другої світової війни, узимку (3 грудня 1942). В 1943 за цей балет Хачатурян одержав сталінську премію першого ступеня — одну з найвищих нагород того часу в сфері культури. Через дуже короткий час після прем'єри цей балет завоював всесвітню славу. Балет «Спартак» став найбільшою роботою Хачатуряна після війни. Партитура балету була завершена в 1954, а в грудні 1956 відбулася прем'єра. Відтоді цей балет став «частим гостем» на найкращих сценах світу.

Одночасно Хачатурян працював у театрі й кіно: «Маскарад», «Зангезур», «Пепо», «Володимир Ілліч Ленін», «Російська проблема», «Секретна Місія», «у них є Батьківщина», «адмірал Ушаков», «Джордано Бруно», «Отелло», «Сталінградська битва» та інших. З 1950 Хачатурян виступав як диригент, гастролював з авторськими концертами в багатьох містах СРСР і за кордоном.

З 1950 викладав композицію в Московській консерваторії і в інституті ім. Гнесіних (з 1951 — професор). Серед його учнів — А. Я. Ешпай і М. Л. Тарівердіев. З 1957 А. І. Хачатурян займав пост секретаря Спілки композиторів СРСР.

Твори[ред. | ред. код]

Балети[ред. | ред. код]

Для симфонічного оркестру[ред. | ред. код]

  • 3 симфонії (1934, 1944, 1947)
  • Танцювальна сюїта1933
  • Два танці — 1935
  • Ода пам'яті В. І. Леніна — 1949
  • Сталінградська битва — 1949
  • Урочиста поема — 1952
  • Вітальна увертюра (Приветственная увертюра) — до відкриття XXI з'їзду КПРС, 1958

Сюїти

  • Сюїта з балету «Щастя» № 1 — 1939
  • Сюїта з балету «Щастя» Nr.2 — 1939
  • Сюїта з балету «Гаяне» № 1 — 1943
  • Сюїта з балету «Гаяне» № 2 — 1943
  • Сюїта з балету «Гаяне» № 3 — 1943
  • Сюїта з музики до спектаклю «Маскарад» — 1943
  • Сюїта з музики до фільму «Сталінградська битва» — 1949
  • Сюїта з музики до спектаклю «Валенсіанська вдова» — 1953
  • Сюїта з балету «Спартак» № 1 — 1955-57
  • Сюїта з балету «Спартак» № 2 — 1955-57
  • Сюїта з балету «Спартак» № 3 — 1955-57
  • Сюїта з музики до спектаклю «Лермонтов» — 1953
  • Сюїта з балету «Спартак» № 4 — 1967

Для духових оркестрів[ред. | ред. код]

  • Марш для духового оркестру № 1 — 1929
  • Марш для духового оркестру № 2 — до десятиліття Вірменської РСР, 1930
  • Обробка вірменських народних пісень — для духового оркестра, 1933
  • Обробка узбецьких народних пісень — для духового оркестра, 1933
  • Героям Вітчизняної війни — марш для духового оркестра, 1942
  • Марш Московської Червонопрапорної міліції — 1973

Для інструментів соло з оркестром[ред. | ред. код]

  • Концерт для фортепіано з оркестром — 1936
  • Концерт для скрипки з оркестром — 1940
  • Концерт для віолончелі з оркестром — 1946
  • Рапсодія для віолончелі з оркестром — 1961/62
  • Рапсодія для скрипки з оркестром — 1963
  • Рапсодія для фортепіано з оркестром — 1967

Вокально—інструментальні твори[ред. | ред. код]

  • Поема про Сталіна (1938)
  • Три арії (Поема, Легенда, Дифірамб), для високих голосів і оркестру (1946)
  • Ода радості для солістів з оркестром (1956)
  • Балада про Батьківщину, для солістів з оркестром (1961)

Камерно-інструментальні твори[ред. | ред. код]

  • Танок B-Dur op.1 — для скрипки і фортепіано, 1926
  • Пісня-поема (на честь ашугів) — для скрипки і фортепіано, 1929
  • Allegretto — для скрипки і фортепіано, 1929
  • Струнний квартет (1931)
  • Тріо для кларнету, скрипки і фортепіано (1932)
  • Сюїта — для альта і фортепіано, 1929-32
  • Танок — для балалайки і домри, 1929-32
  • Подвійна фуга — для струнного квартету, 1932
  • Скрипкова соната — 1932

Для інструментів соло[ред. | ред. код]

Для фортепіано

  • Поема (1925)
  • Поема (1926)
  • Вальс-етюд (1926)
  • Andantino (1926)
  • Варіації на тему Сольвейґ (1928)
  • 7 речетативів і фуг (1928, 1966)
  • Хореографічний вальс (1944)
  • Три п'єси (Ostinato, Романс, Фантастичний вальс) (1945)
  • Альбом для дітей № 1 (1947)
  • Вальс-маскарад (1952)
  • Сонатіна (1959)
  • Соната (1961)
  • Альбом для дітей № 2 (1965)

та інші твори

Для струнних інструментів

  • Соната-фантазія C-Dur — для віолончелі соло, 1974
  • Соната — для скрипки соло, 1975
  • Соната — для альта соло, 1976

Інше[ред. | ред. код]

  • Пісні
  • Музика до вистав і кінофільмів
  • Транскрипції

Нагороди[ред. | ред. код]

Арам Хачатурян — лауреат Сталінської (1941, 1943, 1946, 1950), Ленінської (1959) і Державної премій (1971), Державної премії Вірменської РСР (1965). Нагороджений орденом Леніна (1939), орденом Трудового Червоного Прапора (1946), медалями.

31 жовтня 2006 р. у Москві відкритий пам'ятник Араму Хачатуряну. Скульптор Георгій Франгулян і архітектор Ігор Воскресенський. У церемонії відкриття брали участь президент Вірменії Роберт Кочарян, мер Москви Юрій Лужков і дружина російського президента Людмила Путіна.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б SNAC
  2. а б Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  3. Хачатурян Арам Ильич // Хачатурян Арам Ильич / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118675427 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. http://www.hyperion-records.co.uk/dc.asp?dc=D_SIGCD312
  6. http://www.independent.co.uk/arts-entertainment/obituary-anatol-vieru-1181072.html
  7. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  8. http://www.cdbaby.com/Artist/RogerDeanAnderson
  9. http://www.bluebeat.com/albums/9344/Khachaturian-Spartacus-And-Gayaneh
  10. http://www.last.fm/music/%D4%B1%D6%80%D5%A1%D5%B4+%D4%BD%D5%A1%D5%B9%D5%A1%D5%BF%D6%80%D5%B5%D5%A1%D5%B6/_/Sabre+Dance
  11. http://www.themoscowtimes.com/article/497714.html
  12. http://www.arkivmusic.com/classical/album.jsp?album_id=700487
  13. http://www.maniadb.com/artist/183314
  14. http://www.last.fm/music/Aram+Chaczaturian
  15. http://www.last.fm/music/Aram+Ilich+Khachaturian
  16. http://www.classicalarchives.com/work/149340.html
  17. http://www.classicalarchives.com/album/730099580229.html
  18. http://www.classicalarchives.com/album/095115854228.html
  19. http://www.russiancdshop.com/music.php?co=63&hledej=collection&lang=en&zobraz=vypis
  20. http://www.russiancdshop.com/music.php?hledej=label&co=60&zobraz=vypis&lang=en
  21. http://bestclassicaltunes.com/OpusByComposer.aspx?composer=Khachaturian

Джерела[ред. | ред. код]