Александр Белич

Александр Беліч
серб. Александр Белић
Народився	15 серпня 1876; Белград, Князівство Сербія
Помер	26 лютого 1960 (83 роки); Белград, Югославія
Поховання	Новий цвинтар
Країна	Югославія
Національність	серб
Діяльність	філолог, викладач університету
Alma mater	МДУ; ОНУ ім. І. І. Мечникова; Лейпцизький університет; Белградський університет; First Belgrade Gymnasiumd
Галузь	лінгвістика, письменник
Заклад	Белградський університет
Посада	rector of the University of Belgraded
Науковий ступінь	докторський ступінь
Науковий керівник	Фортунатов Пилип Федорович
Членство	Сербська академія наук і мистецтв (3 (16) лютого 1906); Академія наук СРСР; Петербурзька академія наук; Сербська академія наук і мистецтв (26 лютого 1960); Словенська академія наук та мистецтв; Польська академія наук
Брати, сестри	Olga Stanojevićd
	Александр Белич у Вікісховищі

Александр Беліч (серб. Александр Белић, вимовляється як [aleksǎːndar běːlitɕ]; 15 серпня 1876 — 26 лютого 1960) — сербський науковець і мовознавець^[2] та лінгвіст^[3].

Біографія[ред. | ред. код]

Беліч народився в Белграді. Після вивчення слов'янських мов у Белграді, Одесі та Москві він отримав ступінь доктора філософії в Лейпцизькому університеті у 1900 році. Під час своєї академічної кар'єри він працював у Белградському університеті та Белградській вищій школі^[4]. Він був членом і довголітнім президентом Сербської академії наук^[5]. Його членство тривало між 1937 і 1960 роками з перервою в 1941—1944 роках під час окупації Сербії країнами Осі, коли його діяльність в академії була вимушено призупинена.

Беліча загалом вважають провідним сербським лінгвістом першої половини двадцятого століття. Його дослідження стосувалися порівняльної славістики, загального мовознавства, сербохорватської діалектології та синтаксису^[6]. Він написав Pravopis srpskohrvatskog književnog jezika (Стандартний сербсько-хорватський нормативний посібник, 1923), який базувався на строго фонологічному принципі правопису. Він багато писав про чакавське наріччя та кайкавський діалект і зробив значний внесок у слов'янську акцентологію, відкривши слов'янський неакцентований наголос у чакавській мові. Беліч запровадив тристоронній поділ кайкавської мови на основі рефлексів праслов'янських *tj і *dj, який вперше був опублікований у «Narodna enciklopedija srpsko-hrvatsko-slovenačka» Станоєвича (Сербсько-хорватсько-словенська національна енциклопедія, 1927), хоча пізніше це було спростовано дослідженнями діалектів. Він сприяв прийняттю так званого белградського стилю стандартної сербської мови. Протягом усього життя був послідовним прихильником єдиної сербсько-хорватської мови^[7]. Він помер у Белграді 26 лютого 1960 року.

Зібрання творів Беліча вийшло в 14 томах у 1999 році.

Вибрані праці[ред. | ред. код]

Dijalekti istočne i južne Srbije
Dijalektološka karta srpskog jezika
Akcentske studije
O dvojini u slovenskim jezicima
Galički dijalekt
O jezičkoj prirodi i jezičkom razvitku (1941)
Pravopis srpsko-hrvatskog književnog jezika (1923)

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118959522 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ "Belić, Aleksandar", Croatian Encyclopedia (in Croatian), Leksikografski zavod Miroslav Krleža, 1999–2009, retrieved February 28, 2014
↑ Tanasić, Dr Sreto. "Lingvista sa najdužim stažom na čelu SANU". Politika Online. Retrieved 2019-08-02.
↑ Božidar Kovačević (1971). Živan Milisavac (ed.). Jugoslovenski književni leksikon [Yugoslav Literary Lexicon] (in Serbo-Croatian). Novi Sad (SAP Vojvodina, SR Serbia): Matica srpska. p. 33-34.
↑ «Belić, Aleksandar», Croatian Encyclopedia (in Croatian), Leksikografski zavod Miroslav Krleža, 1999—2009, retrieved February 28, 2014
↑ Božidar Kovačević (1971). Živan Milisavac (ed.). Jugoslovenski književni leksikon [Yugoslav Literary Lexicon] (in Serbo-Croatian). Novi Sad (SAP Vojvodina, SR Serbia): Matica srpska. p. 33-34
↑ «Belić, Aleksandar», Croatian Encyclopedia (in Croatian), Leksikografski zavod Miroslav Krleža, 1999—2009, retrieved February 28, 2014

Біографії Сербія Історія

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/118959522/_Record_#118959522]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-1] Deutsche Nationalbibliothek Record #118959522 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578

[2] "Belić, Aleksandar", Croatian Encyclopedia (in Croatian), Leksikografski zavod Miroslav Krleža, 1999–2009, retrieved February 28, 2014

[3] Tanasić, Dr Sreto. "Lingvista sa najdužim stažom na čelu SANU". Politika Online. Retrieved 2019-08-02.

[4] Božidar Kovačević (1971). Živan Milisavac (ed.). Jugoslovenski književni leksikon [Yugoslav Literary Lexicon] (in Serbo-Croatian). Novi Sad (SAP Vojvodina, SR Serbia): Matica srpska. p. 33-34.

[5] «Belić, Aleksandar», Croatian Encyclopedia (in Croatian), Leksikografski zavod Miroslav Krleža, 1999—2009, retrieved February 28, 2014

[6] Božidar Kovačević (1971). Živan Milisavac (ed.). Jugoslovenski književni leksikon [Yugoslav Literary Lexicon] (in Serbo-Croatian). Novi Sad (SAP Vojvodina, SR Serbia): Matica srpska. p. 33-34

[7] «Belić, Aleksandar», Croatian Encyclopedia (in Croatian), Leksikografski zavod Miroslav Krleža, 1999—2009, retrieved February 28, 2014

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

Александр Беліч
серб. Александр Белић

Народився	15 серпня 1876(1876-08-15) Белград, Князівство Сербія
Помер	26 лютого 1960(1960-02-26) (83 роки) Белград, Югославія
Поховання	Новий цвинтар
Країна	Югославія
Національність	серб
Діяльність	філолог, викладач університету
Alma mater	МДУ ОНУ ім. І. І. Мечникова Лейпцизький університет Белградський університет First Belgrade Gymnasium^d
Галузь	лінгвістика, письменник
Заклад	Белградський університет
Посада	rector of the University of Belgrade^d
Науковий ступінь	докторський ступінь^[1]
Науковий керівник	Фортунатов Пилип Федорович
Членство	Сербська академія наук і мистецтв (3 (16) лютого 1906) Академія наук СРСР Петербурзька академія наук Сербська академія наук і мистецтв (26 лютого 1960) Словенська академія наук та мистецтв Польська академія наук
Брати, сестри	Olga Stanojević^d
Александр Белич у Вікісховищі

Александр Белич

Біографія[ред. | ред. код]

Вибрані праці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Пошук