Чакавське наріччя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
чакавське наріччя
Čakavsko narječje (čakavica, čakavština)
Хорватські діалекти в Хорватії та Боснії і Герцеговині
Хорватські діалекти в Хорватії та Боснії і Герцеговині
Поширена в Хорватія, Австрія
Регіон Південно-Східна Європа
Носії 5,5 млн
Писемність латинка (гаєвиця)
Класифікація

Індо-Європейська

Балтослов'янська
Слов'янська
Південно-слов'янська
Офіційний статус
Офіційна Хорватія Хорватія
Регіональна Австрія Австрія
Коди мови
ISO 639-3 ckm

Ча́кавське наріччя, ча́кавський діале́кт — одне из трьох головних наріч хорватської мови, поряд з кайкавським та штокавським[1]. Назва наріччя походить від вимови займенника «що» («ča» — «ча»), на відміну від кайкавського «кай» («kaj») та штокавського «што» («što», «šta»).

Чакавське наріччя поширене в Далмації та Істрії, область чакавиці простяглась вузькою смугою вздовж Адріатичного узбережжя від південних островів Корчули и Ластово до півострова Істрія.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Milan Kranjčević. Ričnik gacke čakavšćine. Katedra Čakavskog Sabora Pokrajine Gacke, Otočac, 2003. — XXII, 1190 str.
  • Языки мира. Славянские языки. — 2-е изд. — М.: Academia, 2005. — 656 с. — ISBN 5-874444-216-2.

Див. також[ред. | ред. код]

  • Ганібал Луцич — один з перших авторів, які писали на південному чакавському діалекті хорватської мови.

Джерела[ред. | ред. код]