Чакавське наріччя

чакавське наріччя
Čakavsko narječje (čakavica, čakavština)
Хорватські діалекти в Хорватії та Боснії і Герцеговині
Поширена в	Хорватія, Австрія
Регіон	Південно-Східна Європа
Носії	5,5 млн
Писемність	латинка (гаєвиця)
Класифікація	Індо-Європейська Балтослов'янська Слов'янська Південно-слов'янська
Офіційний статус
Офіційна	Хорватія
Регіональна	Австрія
Коди мови
ISO 639-3	ckm

Ча́кавське наріччя, ча́кавський діале́кт — одне з трьох головних наріч хорватської мови, поряд з кайкавським і штокавським. Назва наріччя походить від вимови займенника «що» («ča» — «ча»), на відміну від кайкавського «кай» («kaj») та штокавського «што» («što», «šta»).

Чакавське наріччя поширене в Далмації та Істрії: область чакавиці простяглася вузькою смугою вздовж Адріатичного узбережжя від південних островів Корчули й Ластово до півострова Істрія. Існує шерег чакавських анклавів у континентальній Хорватії, у Лиці, Гірському Котарі і Жумбераку. Крім того, чакавською говіркою розмовляє хорватська діаспора в Бургенланді (Австрія), де цей діалект відомий як градищансько-хорватська мова. Всього чакавським наріччям розмовляють близько 12 % хорватів.

Література

• Milan Kranjčević. Ričnik gacke čakavšćine. Katedra Čakavskog Sabora Pokrajine Gacke, Otočac, 2003. — XXII, 1190 str.
• Языки мира. Славянские языки. — 2-е изд. — М.: Academia, 2005. — 656 с. — ISBN 5-874444-216-2.

Див. також

• Ганібал Луцич — один з перших авторів, які писали на південному чакавському діалекті хорватської мови.

Джерела

• Тяпко Г. Г. Хорватское «триязычье» в начале XXI в. [Архівовано 25 травня 2021 у Wayback Machine.] // Ин-т славяноведения РАН. — М.: Наука, 2006
• Istarski rječnik [Архівовано 22 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
• Veglian Legends, or early-Croatian sagas of Antiquity and Middle age (in English)