Алоїз фон Еренталь
Алоїз фон Еренталь | |
---|---|
нім. Aloys (Alois) Leopold Johann Baptist, Graf Lexa von Aehrenthal | |
Народився | 27 вересня 1854[1][2][…] Hrubá Skálad[4] |
Помер | 17 лютого 1912[1][2][…] (57 років) Відень, Австро-Угорщина[5] |
Країна | Цислейтанія Австрійська імперія |
Діяльність | дипломат, політик |
Титул | барон |
Посада | foreign minister of Austria-Hungaryd і ambassador of Austria-Hungary to Russiad |
Партія | незалежний політик |
Конфесія | католицтво |
Рід | Lexa von Aehrenthald |
Батько | Johann Baptist Lexa von Aehrenthald |
Мати | Maria von Thun und Hohensteind |
Брати, сестри | Felix von Aehrenthald і Franz Aehrenthald |
У шлюбі з | Pauline Gräfin Széchényid |
Діти | Caroline Lexa Gräfin von Aehrenthald[3], Johann Lexa Graf von Aehrenthald[3] і Elisabeth Lexa Gräfin von Aehrenthald[3] |
Нагороди | |
Алоїз фон Ерента́ль (повне ім'я Алоіз Леопольд Іоганн Баптист, граф Лекса фон Еренталь нім. Aloys (Alois) Leopold Johann Baptist, Graf Lexa von Aehrenthal; * 27 вересня 1854, Гросскаль, Богемія — † 17 лютого 1912, Відень) — граф, міністр закордонних справ Австро-Угорщини, зусиллями якого була підготовлена анексія Боснії і Герцеговини. Цей політичний акт викликав загострення відносин між Росією і Сербією, з одного боку, та Австро-Угорщиною, з другого, потягнув за собою ускладнення в міжнародних відносинах європейських держав, відоме під назвою Балканської кризи.
Кар'єрний дипломат, походив з сім'ї торговця зерном (Еренталь перекладається як «долина злаків»). У 1895—1898 був посланником у Бухаресті, в 1899—1906 посол у Санкт-Петербурзі, в 1906—1912 — міністр закордонних справ Австро-Угорщини. Отримав графський титул за успішну дипломатію, що привела до анексії Боснії і Герцеговини Австро-Угорщиною.
Як міністр закордонних справ Австро-Угорщини Алоїз фон Еренталь зіграв ключову роль у підготовці анексії Австро-Угорщиною Боснії і Герцеговини в 1908. Згідно з Берлінською угодою 1878 року Австро-Угорщина отримала права на Боснію і Герцеговину, але не наважувалася ними скористатися. На зустрічі в замку Бухлов з міністром закордонних справ Росии А. П. Ізвольським фон Еренталь отримав завірення в тому що Росія не підтримуватиме домагання Сербії на ці землі в обмін на згоду Австро-Угорщини допустити військово-морський флот Росії в Середземне море через Дарданелли.
- Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана (Австро-Угорщина)
- Кавалер Великого хреста ордена Леопольда (Австро-Угорщина)
- Кавалер ІІІ класу ордена Залізної Корони (Австро-Угорщина)
- Кавалер ордена Серафимів (Швеція)
- Кавалер ордена Чорного орла (Пруссія)
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в г д е Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Эренталь Алоиз фон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Р. Л. Кривонос. Еренталь // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 27 вересня
- Народились 1854
- Померли 17 лютого
- Померли 1912
- Померли у Відні
- Кавалери Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
- Кавалери Великого хреста ордена Леопольда (Австрія)
- Кавалери ордена Залізної Корони 3 ступеня
- Кавалери ордена Чорного орла
- Кавалери ордена Серафимів
- Дипломати Австрії
- Міністри закордонних справ Австрії
- Політики Австро-Угорщини