Аль-Валід ібн Талал Аль Сауд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аль-Валід ібн Талал Аль Сауд
араб. الوليد بن طلال بن عبد العزيز آل سعود
Народився 7 березня 1955(1955-03-07)[1][2] (68 років)
Джидда, Мекка, Саудівська Аравія
Країна  Саудівська Аравія
Місце проживання Ер-Ріяд[3]
Діяльність підприємець, філантроп, інвестор
Alma mater Сиракузький університетd[3], Коледж Менлоd (1979) і Школа громадянства та публічної політики ім. Д.Максвелла (1985)
Знання мов арабська
Роки активності 1979 — тепер. час
Титул принц і Королівська Вельможність
Конфесія іслам[4]
Рід Саудіти
Батько Талал ібн Абдул-Азіз Аль Саудd[5]
Мати Mona Al Solhاd
Брати, сестри Sara bint Talal bin Abdulaziz Al Saudd, Abdul-Aziz bin Talal bin Abdul-Aziz Al Saudd, Turki bin Talal bin Abdul Aziz Al Saudd і Khaled bin Talal bin Abdul Aziz Al Saudd
У шлюбі з Ameera al-Taweeld і Dalal bint Saud Al Saudd
Діти Reem bint al-Waleed bin Talald і Khaled bin Alwaleed bin Talal Al Saudd
Нагороди
IMDb ID 4044432

Принц аль-Валід ібн Талал ібн Абдель Азіз Аль Сауд (араб. الوليد بن طلال بن عبد العزيز آل سعود‎ нар. 7 березня 1955), більше відомий як принц аль-Валід — член Саудівської королівської родини, племінник нинішнього короля Салмана, підприємець і міжнародний інвестор. Заробив свої статки на інвестиційних проектах і покупці акцій. У 2007 році його власний капітал оцінювався в $ 21,5 млрд (за даними журналу «Forbes»). Аль-Валід ібн Талал аль-Сауд займає 22 рядок у списку найбагатших людей світу. Журнал «Time» дав йому прізвисько «аравійський Воррен Баффетт».

Біографія[ред. | ред. код]

Аль-Валід — онук засновника Саудівської Аравії короля Абдель Азіза ібн Сауда. По матері — онук Ріада ас-Сольха, першого прем'єр-міністра незалежного Лівану. Двоюрідний брат марокканських принців Мулай Хішама та Мулай Ісмаїла (Їх матері — рідні сестри). Ще одна тітка принца була дружиною Омара Караме — іншого прем'єр-міністра Лівану.

Аль-Валід має ступінь бакалавра наук (Коледж Menlo, 1979) і магістра (школа Максвелла зі зв'язків з громадськістю Сіракузького університету, 1985). Йому також надано ступінь доктора філософії від Міжнародного Університету Ексетера.

Тричі розлучений. Його першою дружиною була Далал — дочка його дядька короля Сауда, в цьому шлюбі народилися принц Халед і принцеса Рим. Друга дружина — Іман ас-Судайрі. У 2006 році познайомився зі своєю третьою дружиною — Амірою (нар. 1983) — і відразу зробив їй пропозицію. У 2014-му вони розлучилися.

За даними ЗМІ, саудівський король Салман ухвалив рішення про призначення принца аль-Валіда майбутнім послом Саудівської Аравії в Ізраїлі[6][7][8][9].

Бізнес[ред. | ред. код]

Аль-Валід розпочав свій бізнес в 1979 році після закінчення коледжу Menlo. Він взяв кредит на суму $ 300 000 і став посередником у справах з іноземними фірмами, бажаючими зайнятися комерцією у Саудівській Аравії.

Дії принца як інвестора дали значні прибутки, коли він купив істотну частку у Citicorp в 1990-х (в той час вона була у фінансовій кризі) з початковими інвестиціями $ 550 млн, щоб врятувати від повного розорення Citibank і віддати позику американському банку і латиноамериканським фірмам. Він вклав всі свої зкошти і врятував Citibank від цілковитої руйнації. 50 % всього стану аль-Валіда приніс Citibank.

Співпрацював з Біллом Гейтсом, будучи одним із співвласників Four Seasons Hotels, і в 2004 році надавав підтримку Microsoft в експансії у Саудівській Аравії[10].

Він також зробив великі інвестиції в AOL, Apple Inc, Worldcom, Motorola, News Corporation Ltd та ЗМІ.

Стиль життя[ред. | ред. код]

Принц першим у світі замовив собі особистий Airbus A380 Super Jumbo. Ціна контракту склала $ 488 млн дол. США[11]. У літаку є оброблена мармуром турецька лазня, концертний зал на десять місць і гараж для «роллс-ройс». Крім того, в літаку виділено кілька окремих номерів, при кожному з яких є каплиця з електронним молитовним килимком, що завжди дивиться у бік Мекки. Є спеціальна «кімната благоденства» з велетенським екраном на підлозі, на якому видно землю внизу[11]

Арешт[ред. | ред. код]

4 листопада 2017 заарештований в числі 11 принців і декількох колишніх міністрів за декілька годин після призначення наслідного принца Мухаммада ібн Салмана главою спеціально створеного антикорупційного комітету[12].

Нагороди[ред. | ред. код]

Країна Дата Нагорода Літери
Саудівська Аравія 2002— Кавалер Великий стрічки ордена короля Абдель-Азіза
Йорданія 1997— Кавалер Великий стрічки ордена Зірки Йорданії
Республіка Корея 1999— Кавалер ордена Дипломатичних заслуг 3 класу
Бруней 2001— Кавалер ордена Королівської родини Брунею 1 класу DK
Ліван 2002— Гранд-офіцер ордена Кедра
1998—2002 Командор
Туніс 2002— Кавалер Великий стрічки ордена Республіки
Туніс 2003— Кавалер Великий стрічки ордена 7 листопада 1987 року
Боснія та Герцоговина 2003— Президентська медаль
Буркіна-Фасо 2003— Командор Національного ордена Буркіна-Фасо
Гвінея 2003— Командор Національного ордена Заслуг
Екваторіальна Гвінея 2003— Кавалер Великого хреста ордена Екваторіальної Гвінеї
Нідерланди 2003— Офіцер ордена Оранских-Нассау
Сенегал 2003— Гранд-офіцер Національного ордена Лева
Того 2003— Гранд-офіцер ордена Моно
Габон 2004— Кавалер Великого хреста Національного ордена Заслуг
Чад 2004— Гранд-офіцер Національного ордена Чаду
Комори 2004— Командор ордена Зірки Анжуан
Джибуті 2004— Командор ордена Великої Зірки Джибуті
Джибуті 2004— Президентська медаль
Джибуті 2004— Ювілейна медаль «20 років незалежності Республіки Джибуті»
Бенін 2005— Великий офіцер Національного ордена Беніну
Гамбія 2005— Великий офіцер ордена Республіки Гамбія
Кенія 2005— Командувач ордена Золотого серця C.G.H.
Ліберія 2005— Кавалер Великого хреста ордена Зірки Африки
Малі 2005— Командор Національного ордена Малі
Кот-д'Івуар 2006— Кавалер Великого хреста ордена Республіки Кот-д'Івуар
Гана 2006— Компаньйон ордена Вольти
Нігер 2006— Кавалер Великого хреста ордена Заслуг
Пакистан 2006— Hilal-e-Imtiaz HI
Сирія 2006— Командор ордена Омеядів 1 класу
Франція 2006— Командор ордена Почесного легіону
Уганда 2006— Великий командор ордена Перлини Африки
Філіппіни 2007— Гранд-офіцер ордена Золотого серця
Китайська Республіка 2007— Кавалер Великий стрічки ордена Діамантової зірки
Еритрея 2008— Кавалер ордена Державного герба
Болгарія 2009— Кавалер ордена «Мадарський вершник»
Мадагаскар 2009— Кавалер Великого хреста 1 класу Національного ордена Мадагаскара
ЦАР 2009— Кавалер Великого хреста ордена Заслуг
Ємен 2009— Кавалер ордена Об'єднання 2 класу
Кабо-Верде 2010— Медаль ордена Амілкар Кабрала
В'єтнам 2010— Кавалер ордена Дружби
Лаос 2010— медаль Пошани
Бурунді 2011— Кавалер ордена Республіки
Мавританія 2011— Гранд-офіцер Національного ордена Заслуг
Марокко 2011— Кавалер Великого хреста ордена Алауїтського трону
Судан 2011— Кавалер ордена Республіки
Бахрейн 2012— Кавалер ордена Мужності
Бангладеш 2012— Кавалер ордена Дружби
Мальта 2012— Почесний компаньйон ордена Заслуг K.O.M.
Сьєрра-Леоне 2013— Кавалер ланцюзі ордена Республіки GCRSL
Палестина 5 березня 2014— Кавалер Великий стрічки ордена Пошани
Монако 29 жовтня 2015— Гранд-офіцер ордена Грімальді

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Encyclopædia Britannica
  2. Munzinger Personen
  3. а б http://www.forbes.com/profile/prince-alwaleed-bin-talal-alsaud/
  4. http://www.islamicstudies.harvard.edu/
  5. Lundy D. R. The Peerage
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 10 листопада 2017. 
  7. Принц Саудовской Аравии аль-Валид бин Талал: Я горжусь быть первым почётным послом в Израиле и надеюсь, что вместе нам удастся отразить иранскую программу — Realnienovosti. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 10 листопада 2017. 
  8. СМИ: Саудовская Аравия строит посольство в Тель-Авиве, послом будет принц Валид бин Талал. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 10 листопада 2017. 
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 10 листопада 2017. 
  10. Four Seasons Hotels agrees to bid from Gates and Alwaleed (англ.). International Herald Tribune. 13 лютого 2007. Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 15 лютого 2008. 
  11. а б Микал Хем, 2016, с. 28.
  12. David D. Kirkpatrick (4 листопада 2017). Saudi Arabia Arrests 11 Princes, Including Billionaire Alwaleed bin Talal (англ.). The New York Times. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2017. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Микал Хем. Быть диктатором. Практическое руководство = Kanskje Jeg Kan Bli Diktator. — М. : Альпина Паблишер, 2016. — 232 с. — ISBN 978-5-9614-5403-1.