Алімов Олександр Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Алімов
Олександр Володимирович Алімов
 Молодший сержант
головний сержант стрілецького взводу стрілецької роти
Загальна інформація
Народження18 жовтня 1984(1984-10-18)
Львів, Українська РСР, СРСР
Смерть5 грудня 2022(2022-12-05) (38 років)
Діброва, Кремінська міська територіальна громада, Сєвєродонецький район, Луганська область, Україна
(загинув у ході бойових дій)
ПохованняЛичаківський військовий цвинтар
Національністьукраїнець
Alma MaterНаціональний університет «Львівська політехніка»
Псевдо"Алі"
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битвиРосійсько-українська війна / Битва за Донбас
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «Захиснику Вітчизни»

Алімов Олександр Володимирович (18 жовтня 1984 — 5 грудня 2022) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Олександр Алімов народився 18 жовтня 1984 року в м. Львів, Україна.

Навчався у СШ № 4, м. Львів. Після закінчення школи вступив до Національного університету «Львівська політехніка», де у 2009 році  здобув спеціальність «інженер-механік».   

У 2007 році розпочав працювати консультантом у ПрАТ «Київстар». У 2013 році став провідним інженером у відділі інформаційних технологій компанії «Перша приватна броварня». 

Одружився у травні 2016 року. Того ж року вступив до «IT Step Academy», де пройшовши фахове навчання розпочав працювати у сфері ІТ.

У період з 2018 по 2021 працював у компанія «LaSoft», з 2021 року перейшов у компанію «EPAM Systems»

Олександр мав багато вподобань, любив подорожувати, читати та відвідав велику кількість країн світу. Його захопленнями були походи в гори та байкінг. Займався різними видами спорту: біг, футбол, баскетбол, сквош. Не одноразово брав участь у спортивних змаганнях. Любив тварин та часто ними опікувався. 

З початком російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року добровольцем став на захист України. Боровся проти держави-терориста у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ та здобув звання «молодший сержант». 

5 грудня 2022 року молодший сержант Алімов Олександр був визначений командиром групи швидкого реагування, яка вийшла з додатковим БК для прикриття позиції в районі якої тривав наступ ворожої піхоти. Його група вступила у стрілецький бій з противником, який зайшов в тил позиції. Під час зіткнення, був поранений один із членів ГШР. Як командир, він ухвалив рішення про переміщення пораненого побратима в безпечне місце, після цього повернувся до основної групи та продовжив стрілецький бій. Під час бою отримав кульове смертельне поранення в область скроні від чого загинув на місці.

Похований на Полі Почесних поховань Личаківського кладовища м. Львова[1].

У загиблого залишилися батько, дружина та брат.

Нагороди

[ред. | ред. код]

У лютому 2024 року відповідно до указу Президента України № 135/2023[2] Олександру Алімову за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі було посмертно відзначено державною нагородою: орденом «За мужність» III ступеня.

В травні 2024 відповідно до указу Міністра оборони України № 786 від 21 травня 2024 року відзначено медаллю «Захиснику України».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Забазнова, Наталя (21 грудня 2022). У Львові попрощаються із двома захисниками України. Суспільне. Новини.
  2. Зеленський, Володимир (29 лютого 2024). УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №135/2024 Про відзначення державними нагородами України. https://www.president.gov.ua. Процитовано 2 березня 2024.