Алішахадна Сутан Такдір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алішахадна Сутан Такдір
Sutan Takdir Alisjahbana Kesusastraan Modern Indonesia p6.jpg
Народився 11 лютого 1908(1908-02-11)[1][2][3]
Natald, Mandailing Natald, Північна Суматра, Індонезія[1]
Помер 17 липня 1994(1994-07-17) (86 років) або 12 липня 1994(1994-07-12)[2] (86 років)
Джакарта, Індонезія
Країна Flag of Malaysia.svg Малайзія
Діяльність поет, прозаїк-романіст, письменник, філософ, мовознавець, політик, викладач університету
Alma mater Kweekschool Fort de Kockd
Знання мов індонезійська[1]
Magnum opus Dian yang Tak Kunjung Padamd і Layar Terkembangd
Посада ректор[1]
Конфесія іслам
Діти Samiati Alisjahbanad, Mirta Kartohadiprodjod, Iskandar Alisjahbanad, Sri Artaria Alisjahbanad, Sofyan Alisjahbanad і Mario Alisjahbanad[4]

Алішахадна Сутан Такдір (11 листопада 19081994) був індонезійським письменником та філологом.

Син імама і директора школи. Народився у м. Натал в Центральній Суматрі. Спочатку навчався в місцевій школі. Потім закінчив Педагогічний коледж. 1926 року став членом Національного молодіжного конгресу. Викладав у старших класах у 1928—1930 роках. 1933 року заснував літературний журнал «Пуджанга Бару» («Новий письменник»). У 1937—1942 роках здобув юридичну освіту.

1942 року увійшов до Мовної комісії Республіки Індонезія, але невдовзі був арештований японцями. Після оголошення незалежності у 1945—1950 роках очолював відновлену Мовну комісію. 1945 року члев членом індонезійського парламенту. У 1946—1948 роках викладав в Університеті Індонезія, 1950—1958 роках — Національному університеті (обидва в Джакарті), 1956—1958 роках — Університеті Андаласа в Паданзі. 1957 року стає членом Конституційної асамблеї.

1959 року залишив країну, невдаволений політикою президента Сукарно. Викладав у Східнозахідному відділенні Гавайського університету. 1963 року перебрався до Малайзії, де став професором Університету Малая в Куала-Лумпурі. 1968 року повертається до Індонезії, де стає ректором Національного університету.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

У віці 16 року став писати статті для журналу «Молода Суматра». У віці 21 році випустив перший роман. Його відомі романи: «Серед безперервного нещастя» (1929 року), «Невгасимий світильник» (1932 року), «Розгорнуті вітрила» (1936 року; роман, що про боротьбу за емансипацію індонезійських жінок), «Дівчинка в розбійницькому гнізді» (1940 року) та збірка віршів «Розірвані хмари» (1936 року). Також він був автором книг: «Мова Індонезії» (1933 року) та «Нова граматика індонезійської мови» (томи 1 та 2, 1949—1950 роки).[5]

Є автором «Словника наукових термінів» (1945 рік), «Нової індонезійської граматики» (перевидавалася 37 разів). З 1950 року видав численні праці з індонезійської мови. 1974 року склав працю щодо філогенетичної еволюції людини.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 64. — ISBN 978-2-221-06888-5
  2. а б Czech National Authority Database
  3. Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
  4. Geni.com — 2006. — 175000000 екз.
  5. Алішахадна Сутан Такдір // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 138.