Анджей Щипйорський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Анджей Щипйорський
пол. Andrzej Szczypiorski
Псевдоніми, криптоніми Моріс С. Ендрюс
Народження 3 лютого 1928(1928-02-03)
  Варшава, Польща
Смерть 16 травня 2000(2000-05-16) (72 роки)
  Варшава, Польща
Поховання Protestant Reformed Cemetery in Warsaw[d]
Національність поляк
Громадянство Польща Польща
Мова творів польська
Рід діяльності письменник, політик, журналіст
Член політичної партії Democratic Union[d]
Нагороди та премії
Анджей Щипйорський у Вікісховищі?
Могила Анджея Щипйорського, Кальвінстський цвинтар, Варшава

Анджей Щипйорський (пол. Andrzej Szczypiorski; 3 лютого 1928, Варшава, Польща — 16 травня 2000, Варшава, Польща) — польський письменник, політик, під час Другої світової війни — солдат Армії Людової, учасник Варшавського повстання, в'язень табору Заксенхаузен; з 70-х років — активіст опозиції в комуністичній Польщі, сенатор першої каденції.

Біографія[ред.ред. код]

Виріс у буржуазно-науковому середовищі. Під час Другої світової війни навчався в підпільному університеті, співорганізатором якого був його батько Адам, історик і математик. У цей час приєднався до Армії Людової. У 1944 році взяв участь у Варшавському повстанні, був заарештований і ув'язнений у концтаборі Заксенхаузен, де залишався до 1945 року.

У 1946—1947 роках навчався на консульсько-дипломатичному відділенні академії політичних наук у Варшаві. У 1948—1951 роках він працював редактором щоденної газети «Zycie Warszawy», керівником Польського радіо в Катовіце (1950—1955), у період 1951—1956 років працював літературним директором Сілезького театру ім. Виспянського. У 1956—1958 роках був радником польського посольства в Данії, а потім, у 1964 році, редактором польського радіо у Варшаві, а в 1965—1975 роках — редактором тижневика «Політика», з 1971 по 1975 рік писав для щомісячника «Одра» у Вроцлаві.

У 1952 році дебютував як лвтератор в журналі «Życie Literackie». Під псевдонімом Моріс С. Ендрюс написав кілька детективних романів, став членом Спілки польських письменників.

В кінці 70-х років приєднався до демократичної опозиції (KOR), був також співробітником Альянсу незалежності Польщі. З 1977 року часто публікувався в підпільних опозиційних газетах, що призвело до інтернування після оголошення в Польщі у грудні 1981 року військового стану. Після політичних змін у Польщі у 1989—1991 роках як представник Комітету громадян «Солідарність» і партії «Демократична унія» був обраний у Сенат Польщі першого скликання.

Працював над поліпшенням німецько-польських відносин, за що в 1995 році був нагороджений орденом «За заслуги перед ФРН». Виступав за зближення з Ізраїлем, очолював Товариство польсько-ізраїльської дружби.

Твори[ред.ред. код]

Представник «покоління Колумбів». У своїх роботах часто показував всю складність реальності і морального вибору, особливо в умовах крайньої небезпеки для життя. Найвідомішою роботою є роман «Початок» (в Німеччині опублікований під назвою «Прекрасна жінка Зейденман»), який не хотіли публікувати в Польщі, його опублікував 1986 року Літературний інститут у Парижі. Роман описує долю групи польських громадян під час війни і після неї. В інших творах Щипйорський описав полковника фон Штауффенберга як німецького героя і «людину честі».

Обрані публікації[ред.ред. код]

  • 1961: Час минулий
  • 1966: Подорож в кінець долини
  • 1967: Кароль Сверчевський: 20-а річниця з дня смерті
  • 1968: Неділя, час 21.10: вибрані радіо-фейлетони, 1964—1967
  • 1971: Меса для Аррасу
  • 1983: З блокнота військового стану
  • 1986: Початок
  • 1990: Американський віскі та інші оповідання
  • 1991: Ніч, день і ніч
  • 1994: Автопортрет жінки
  • 1999: Гра з вогнем

Нагороди[ред.ред. код]

  • Премія Польського авторського товариства ZAiKS (1963)
  • Премія польського ПЕН-клубу (1972)
  • Державна премія Австрії в області європейської літератури за життєві досягнення (1988)
  • Премія Неллі Закс (1989)
  • Премія "Золоте перо" за заслуги у зближенні народів Польщі та Німеччини (1998)

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]