Анджей Ґоломб
| Анджей Ґоломб | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народження | 1837 |
| Смерть |
2 липня 1903 там само |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Країна |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
| Архітектурний стиль | історизм |
| Членство | Lwów Kur's Fraternityd |
 Анджей Ґоломб у Вікісховищі | |
А́нджей Ґоло́мб (пол. Andrzej Gołąb, 1837, Львів — 2 липня 1903, там само) — польський архітектор та підприємець в Галичнині (Австро-Угорщина).
Біографія[ред. | ред. код]
Почав кар'єру як каменярський челядник, з часом став власником великої будівельної фірми. Протягом 25 років був членом магістрату. Член торгово-промислової палати. Провадив активне будівництво у 1887—1903 роках. Споруджував житлові будинки у Личаківській дільниці Львова.
Поширеною є думка про те, що дружина Ґоломба послужила прототипом головної героїні роману Габріелі Запольської «Моральність пані Дульської». Сам же Голомб був відображений як Феліціан Дульський. Цю думку не поділяє польський історик Станіслав Нічея.
Помер Анджей Голомб від цукрового діабету у Львові, похований на полі № 8 Личаківського цвинтаря у родинній каплиці. Мав чотирьох синів та три доньки. У 1905—1943 роках іменем Ґоломба називалась вулиця у Львові, забудована цим архітектором (нинішня вулиця Верхратського).
Будинки, споруджені фірмою Анджея Ґоломба[ред. | ред. код]
- Вулиця Личаківська, будинки № 9, 39—47, 55, 57.
- Ансамблі вулиць Верхратського, Заньковецької, Кравчука, Садовського, Севастопольської, Чехова.
- Окремі будинки на вулиці Бандери, 87, Левицького, 17, Крушельницької, 5, Мартовича, 9, Франка, 9, 28; Лисенка, 2—10; Валова, 19[1].
- Дім убогих ізраелітів Фундації Германа Гешелеса на вулиці Заводській, 36 у Львові (1895—1896)[2].
- Синагога «Зіхрон Йозеф» на вулиці Заводській, 3 у Львові (1897—1898)[3].
- Житловий триповерховий будинок на вул. Кльоновича, 7 у Львові (1898)[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Марія Климко (18 січня 2021). zaxid.net. Zaxid.net = За львівським муром: історія вулиці Валової та її будинків у фото https://zaxid.net/lviv_vulitsya_valova_istoriya_budinki_foto_n1513156назва = За львівським муром: історія вулиці Валової та її будинків у фото. Процитовано 24 липня 2021.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)[недоступне посилання] - ↑ Ольга Заречнюк. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Заводська, 36 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- ↑ Бойко О. Синагога Сикстуська «Осе Тов» // Синагоги Львова. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 161—162. — ISBN 966-8849-30-2.
- ↑ Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Кльоновича, 07 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 4 квітня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Джерела[ред. | ред. код]
- Бірюльов Ю. О. Ґоломб Анджей // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 628—629. — ISBN 978-966-7007-68-8.
- Gazeta Lwowska. — 22 lipca 1903. — № 165. — S. 6. (пол.)
- Nicieja S. Lwów. Ogród snu i pamięci. Dzieje Cmentarza Łyczakowskiego oraz ludzi tam spoczywających w latach 1786—2010. — Opole: Wydawnictwo MS, 2011. — S. 249—251. — ISBN 978-83-61915-07-2. (пол.)
- Słowo Polskie. — 21 lipca 1903. — № 335. — S. 3. (пол.)