Вулиця Бандери (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Степана Бандери
Львів
Початок вулиці Степана Бандери. Вдалині видно костел святої Марії Магдалини
Початок вулиці Степана Бандери. Вдалині видно костел святої Марії Магдалини
Місцевість Новий Світ
Район Галицький, Франківський
Загальна інформація
Назва на честь Степана Бандери
Колишні назви Новий Світ, Леона Сапєґи, Комсомольська, Фюрстенштрассе, Сталіна, Миру
Назва польського періоду (польською) Nowy Świat, Leona Sapiehy
Назва радянського періоду (українською) Комсомольська, Сталіна, Миру
Назва радянського періоду (російською) Комсомольская, Сталина, Мира
Протяжність 1 260 м
Координати початку 49°50′04″ пн. ш. 24°01′11″ сх. д. / 49.8345806° пн. ш. 24.0198972° сх. д. / 49.8345806; 24.0198972Координати: 49°50′04″ пн. ш. 24°01′11″ сх. д. / 49.8345806° пн. ш. 24.0198972° сх. д. / 49.8345806; 24.0198972
Координати кінця 49°50′13″ пн. ш. 24°00′14″ сх. д. / 49.8370167° пн. ш. 24.0039139° сх. д. / 49.8370167; 24.0039139
Поштові індекси 79013
Транспорт
Автобуси №№ 15, 24, 30, 41, 42, 43, 114
Трамваї № 1, 9, 9а, 10[1]
Зупинки громадського транспорту «Львівська Політехніка», «Вулиця Коновальця», «Вулиця Русових», «Площа Кропивницького»
Рух двосторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми Костел святої Марії Магдалини
Навчальні заклади Національний університет «Львівська політехніка»
Вулиця Степана Бандери біля 5-го корпусу Львівської політехніки на перехресті з вулицями Митрополита Андрея, Антоновича та Русових

Ву́лиця Степа́на Банде́ри — вулиця на межі Галицького та Франківського[2] районів міста Львова. Починається від вулиці Коперника і закінчується перетином з площею Кропивницького, поряд з якою в 2007 році був встановлений пам'ятник Степану Бандері, та вулицею Городоцькою. Обмежує зі сходу історичну місцевість Новий Світ.

Прилучаються вулиці: Брюллова, Петра Дорошенка, Михайла Вербицького, Генерала Чупринки, Професорська, Політехнічна, Глибока, Архітекторська, Сергія Єфремова, Карпінського, Євгена Коновальця, Русових, Володимира Антоновича, Митрополита Андрея, Митрополита Ангеловича, Героїв УПА, Федьковича, Шептицьких та площа Маркіяна Шашкевича.

Назва[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

У XVIII столітті заміська територія вздовж нинішньої вулиці Степана Бандери належала польським аристократам Чарторийським, а на початку XIX століття їх майно розділили на декілька частин, одна з яких дісталася польським князям Сапегам. Дорога, правда без назви, на місці нинішньої вулиці вказана у плані міста в 1750 році, по ній проходила межа між Галицьким і Краківським передмістями Львова. Десь у 1840 році вона почала називатися вулицею Новий Світ, і ця назва розповсюдилася на район на захід від неї (район Новий Світ).

Забудова вулиці почалася в останній чверті XIX століття. У 1877 році на вулиці збудували головний корпус Технічної академії (тепер головний корпус університету «Львівська політехніка»). У радянський період Львівський політехнічний інститут отримав ще декілька будівель на вулиці, для нього були побудовані також нові корпуси. У 1890 році на розі із вулицею Коперника за проектом архітектора Юзефа Яновського звели будівлю казарм австрійської жандармерії. За часів Польської республіки тут розміщувалося Головне управління польської поліції Львівського воєводства, пізніше — Львівська тюрма НКВС №1, при німецькій окупації — гестапо, у 1990-х—2000-х роках — ізолятор СБУ.

У 1894 році по вулиці пустили лінію електричного трамвая[3]. У цей час, в забудові вулиці переважає еклектика і сецесія, характерні для архітектури Львова кінця XIX — початку XX століття.

Споруди і архітектурні пам'ятки[ред.ред. код]

Пам'ятники, памятні таблиці[ред.ред. код]

27 грудня 2015 року на розі вулиць Степана Бандери – Генерала ЧупринкиМихайла Вербицького, відбулося урочисте відкриття пам'ятника видатному українському композитору, авторові музики до державного гімну України - Михайлу Вербицькому. Авторами пам’ятника є львівські скульптори Володимир і Андрій Сухорські. Монумент має висоту 2,9 метра. Композиція складається з бронзової скульптури – постаті о.Михайла Вербицького та гранітної стели, на якій вирізьблені ноти мелодії Українського Славня. Замовником на проектування, виготовлення та встановлення пам’ятника було Львівське регіональне суспільно-культурне товариство «Надсяння». Виготовлення та встановлення пам’ятника відбулося за доброчинні пожертви. [33], [34], [35].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Офіційний портал Львівської міської ради Трамваї Переглянуто 25 липня, 2010
  2. Ухвала № 867 від 28.12.2000 «Про зміни адміністративно-територіального устрою міста Львова». www.city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 27 червня 2016. 
  3. Галицьке передмістя, с. 183
  4. Архітектура Львова… — С. 274, 275.
  5. а б Закон України Про Перелік памʼяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації на сайті Верховної Ради України. Переглянуто 10 вересня, 2010
  6. Енциклопедія Львова. — Т. 2. — С. 42.
  7. а б в Архітектура Львова… — С. 490.
  8. Енциклопедія Львова. — Т. 2. — С. 322.
  9. Архітектура Львова… — С. 342.
  10. Архітектура Львова… — С. 98.
  11. Архітектура Львова… — С. 139, 140.
  12. а б Бірюльов Ю. О. Бальдвін-Рамулт Людвіґ // Енциклопедія сучасної України. — К : Національна академія наук України, Наукове товариство імені Шевченка, 2003. — Т. 2. — С. 180. — ISBN 966-02-2681-0..
  13. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 114. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  14. Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 569.
  15. Архітектура Львова… — С. 282.
  16. Архітектура Львова… — С. 290, 291.
  17. Енциклопедія Львова. — Т. 2. — С. 48.
  18. Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 81.
  19. Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 558.
  20. Архітектура Львова… — С. 469, 486, 487.
  21. Бірюльов Ю. О. Мистецтво… — С. 102.
  22. Приватбанк. Офіційний сайт. Офисы во Львове (рос.) Переглянуто 8 серпня, 2010
  23. Архітектура Львова… — С. 301, 302.
  24. Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 516.
  25. Архітектура Львова… — С. 488.
  26. Енциклопедія Львова. — Т. 3. — С. 632.
  27. Бірюльов Ю. О. Мистецтво… — С. 79.
  28. Енциклопедія Львова. — Т. 2. — С. 150.
  29. Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893–1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 472, 475, 480. — ISBN 83-88372-29-7.
  30. Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 629.
  31. Бірюльов Ю. О. Карасінський Ян // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 103. — ISBN 978-966-7007-99-7.
  32. Архітектура Львова… — С. 285.
  33. У Львові урочисто відкрили пам’ятник Михайлу Вербицькому
  34. Пам’ятник Михайлу Вербицькому відкрили у Львові
  35. У Львові відкрили пам’ятник о.Михайлу Вербицькому, автору гімну України

Джерела[ред.ред. код]

  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8..
  • Енциклопедія Львова (За редакцією А. Козицького та І. Підкови) — Львів : Літопис, 2007–2010. — Т. 1—3.
  • Мельник І.В. Широка—Коперника. Вулиця Коперника // Галицьке передмістя та південно-східні околиці королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 56-58. — (Львівські вулиці і кам'яниці). — 1000 прим. — ISBN 978-617-629-076-6.

Посилання[ред.ред. код]