Андраш Теречик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Андраш Теречик
Особові дані
Народження 1 травня 1955(1955-05-01) (64 роки)
  Будапешт, Угорщина
Зріст 172 см
Вага 67 кг
Громадянство Flag of Hungary.svg Угорщина
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1967—1974 Угорщина БВСК
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1974–1985 Угорщина «Уйпешт» 236 (69)
1985–1986 Франція «Монпельє» 26 (4)
1988 Угорщина РЕАК  ? (?)
1989 Угорщина МТК-ВМ 2 ( ?)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1976–1984 Угорщина Угорщина 45 (12)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 22 березня 2017.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 22 березня 2017.

Андраш Теречик (угор. Törőcsik András, нар. 1 травня 1955, Будапешт) — угорський футболіст, що грав на позиції нападника.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дванадцятирічному віці став гравцем юнацької команди «Вашуташ», в якій грав 7 років. Влітку 1974 року перейшов в столичний клуб «Уйпешт-Дожа». Завдяки хорошій техніці, вмінню забивати м'ячі і віддавати партнерам несподівані для суперника передачі, Теречик швидко став одним з нових лідерів команди[1]. У складі «Уйпешта» Теречик тричі ставав чемпіоном Угорщини і володарем Кубку. Двічі, в 1977[2] та 1981 році[3] Теречик входив до числа найкращих гравців Європи за результатами опитування журналу «France Football».

Теречик був улюбленцем уболівальників «Уйпешта», які підтримували його скандуванням кричалки «Танцюй, Тере!» (угор. Táncolj, Törő!)[4].

У міжсезоння 1985 року Терёчік став гравцем французького клубу «Монпельє». Угорська футбольна федерація дозволяла футболістам укладати закордонні контракти тільки після досягнення тридцятирічного віку, тому Теречик зміг виїхати в іноземний клуб вже минувши пік своєї кар'єри[5]. У Франції Андраш відіграв один сезон, взяв участь в 31-му офіційному матчі «Монпельє» і забив 4 м'ячі[6], з них у Дивізіоні 2: 26 матчів, 3 голи [7]. Завершував кар'єру на батьківщині, в угорських клубах «Волан» і МТК.

Кар'єра у збірній[ред. | ред. код]

У складі збірної Угорщини дебютував 13 жовтня 1976 року в товариському матчі зі збірною Австрії у Відні, в якій гості здобули перемогу з рахунком 4:2[8]. Перший гол за збірну забив 9 лютого 1977 року у Лімі, в ворота збірної Перу, що не завадило перуанцям здобути перемогу з рахунком 3:2[8].

Першим офіційним матчем Теречик за збірну Угорщини стала стикова зустріч у Будапешті зі збірною Болівії в рамках відбіркового турніру чемпіонату світу 1978 29 жовтня 1977, на 18-ій хвилині Теречик зробив рахунок 2:0 на користь угорської команди, а остаточний результат зустрічі - 6:0 на користь господарів поля[9]. У матчі-відповіді Теречик відкрив рахунок на 36-ій хвилині, і в підсумку угорці домоглися перемоги з рахунком 3:2 й вийшли до фінального турніру[10]. 1977 рік взагалі став для Теречика дуже успішним на рівні збірної: він став одним з найкращих бомбардирів команди, забивши 7 м'ячів; стільки ж було на рахунку його партнера по атаці Тібора Нілаші[11]. У фінальному турнірі чемпіонату світу Теречик взяв участь у двох зустрічах[8], в кінцівці матчу-відкриття проти збірної Аргентини суддя видалив Теречика і Нілаші з поля за грубість[12]. У підсумку збірна Угорщини програла всі три матчі в групі і вибула з турніру[13].

У відбірковому турнірі чемпіонату Європи 1980 року Теречик зіграв усього два матчі[8], проте став одним з ключових гравців угорської команди в матчі зі збірною СРСР у Тбілісі 19 травня 1979 року, який закінчився з рахунком 2:2. Теречик перегравав гравців оборони радянської збірної і віддав гольову передачу на Ласло Пуштаї, коли останній забивав другий м'яч у ворота збірної Радянського Союзу[14]. У відбірковому турнірі чемпіонату світу 1982 року Теречик зіграв у всіх восьми матчах команди[8] і перед стартом фінальної частини чемпіонату розглядався як один з провідних гравців збірної Угорщини[15]. Теречик взяв участь у двох матчах, не забивши жодного м'яча[8], а угорська команда знову не змогла подолати перший груповий етап, посівши третє місце в групі[16].

Андраш Теречик входив до числа основних футболістів збірної Угорщини і у відбірковому турнірі чемпіонату Європи 1984, виходив на поле в 5 матчах, забив один гол 3 грудня 1983 року в ворота збірної Греції[8]. До того моменту обидві команди вже втратили шанси на продовження боротьби[17]. М'яч у ворота греків став для Андраша Теречика останнім за збірну. Хоча він був викликаний у тренувальний табір збірної Угорщини для підготовки до чемпіонату світу 1986 року, проте отримав травму і в заявку збірної на чемпіонат не потрапив[18].

Усього за збірну Угорщини з 1976 по 1984 рік провів 45 матчів і забив 12 м'ячів[19].

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Brief history of the club (en). Az Újpest FC hivatalos honlapja. Архів оригіналу за 2012-09-30. Процитовано 2012-08-20. 
  2. José Luis Pierrend. (2005-05-01). European Footballer of the Year ("Ballon d'Or") 1977 (en). RSSSF. Архів оригіналу за 2012-08-20. Процитовано 2012-08-20. 
  3. José Luis Pierrend. (2005-03-26). European Footballer of the Year ("Ballon d'Or") 1981 (en). RSSSF. Архів оригіналу за 2012-08-20. Процитовано 2012-08-20. 
  4. Táncolj, Törő! — 55 éves az Újpest legendája (en). Telesport.hu. 2010-05-01. Архів оригіналу за 2012-08-20. Процитовано 2012-08-20. 
  5. Nicolas Deltort. Budapest : le cercle des poètes disparusPDF (фр.). Actufoot.34. № 39, грудень 2008 року.
  6. Les joueurs les plus capés — Complet (fr). MHSCFoot- Site Officiel du Montpellier Hérault Sport Club. Архів оригіналу за 2012-08-20. Процитовано 2012-08-20. 
  7. Les joueurs les plus capés — Championnat (fr). MHSCFoot- Site Officiel du Montpellier Hérault Sport Club. Архів оригіналу за 2012-08-20. Процитовано 2012-08-20. 
  8. а б в г д е ж PLAYER of the national football team Törőcsik András (en). eu-football.info. Архів оригіналу за 2012-08-20. Процитовано 2012-08-20. 
  9. Угорщина — Болівія — 6:0 // Футбол-Хоккей. 6 листопада 1977. № 45 (911). С. 16.
  10. Болівія — Угорщина — 2:3 // Футбол-Хоккей. 4 грудня 1977. № 49 (915). С. 13.
  11. Ніскач Л. Подолання кризи // Футбол-Хоккей. 16 квітня 1978. № 16 (934). С. 14.
  12. Філатов Л. Світ у пошуках чемпіона // Футбол-Хоккей. 11 червня 1978. № 24 (942). С. 10—12.
  13. Філатов Л. Захист атаки // Футбол-Хоккей. 18 червня 1978. № 25 (943). С. 10—11.
  14. Філатов Л. Максимум ускладнень // Футбол-Хоккей. 27 травня 1979. № 21 (991). С. 8—9.
  15. Троє несхожих // Футбол-Хоккей. 9 травня 1982. № 19 (1145). С. 13—15.
  16. Лідер висів на волосині // Футбол-Хоккей. 27 червня 1982. № 26 (1152). С. 8—9.
  17. Чемпіонат Європи. третя група. // Футбол-Хоккей. 11 грудня 1983. № 50 (1228). С. 15.
  18. Асаулов В. У фокусі — Угорщина // Футбол-Хоккей. 25 травня 1986. № 21 (1355). С. 14—15.
  19. Савін А. В. Світовий футбол: хто є хто: Повна енциклопедія. — М. : ЕКСМО, 2007. — С. 607. — ISBN 978-5-699-22359-6.

Джерела[ред. | ред. код]