Андреа Раджі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Андреа Раджі
Monaco-Zenit (2).jpg
Особові дані
Народження 24 червня 1984(1984-06-24) (35 років)
  Ла-Спеція, Італія
Зріст 187 см
Вага 82 кг
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб вільний агент
Номер
Юнацькі клуби
2002—2003 Італія «Емполі»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2003–2008 Італія «Емполі» 102 (2)
2003–2004   Італія «Каррарезе» 30 (1)
2008–2011 Італія «Палермо» 2 (0)
2009   Італія «Сампдорія» 13 (0)
2009–2010   Італія «Болонья» 31 (1)
2010–2011   Італія «Барі» 16 (0)
2011–2012 Італія «Болонья» 31 (0)
2012–2019 Франція «Монако» 161 (8)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
2007 Італія Італія U-21 3 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 6 грудня 2019.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 6 грудня 2019.

Андреа Раджі (італ. Andrea Raggi, нар. 24 червня 1984, Ла-Спеція) — італійський футболіст, захисник, який є вільним агентом.

Найбільше виступав у французькому «Монако» (7 років) та в «Емполі» (5 років).

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 24 червня 1984 року в місті Ла-Спеція. Вихованець футбольної школи клубу «Емполі». Для отримання ігрової практики 2003 року Андреа було віддано в оренду в «Каррарезе», в якій провів один сезон, взявши участь у 30 матчах Серії C2.

З літа 2004 року став грати за «Емполі». Відіграв за команду з Емполі наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Емполі», був основним гравцем захисту команди.

Влітку 2008 року, після вильоту «Емполі» з Серії А, Раджі перейшов у «Палермо» за 7 мільйонів євро[1][2]. Тим не менш закріпитись у новій команді Андреа не зумів, через що більшість часу грав на правах оренди за клуби «Сампдорія», «Болонья» та «Барі»[3].

Андреа Раджі під час виступів за «Монако». 2016 рік.

23 серпня 2011 року за 300 тис. євро перейшов у «Болонью»[4][5]. Він зіграв у 31 матчі Серії А, всі в основі, забивши лише один гол у Кубку Італії проти «Ювентуса», але покинув клуб в кінці сезону, оскільки сторони не домовились продовжити річний контракт, який підписав Раджі до того.

21 травня 2012 року Раджі перейшов у «Монако», куди його запросив новий тренер клубу Клаудіо Раньєрі, якого покликали піднімати «монегасків» з Ліги 2 і той запросив в команду двох співвітчизників: воротаря-ветерана Флавіо Рому і Раджі. У першому ж сезоні 2012/13 Раджі став основним гравцем і з 35 матчами (4 голи) допоміг команді виграти Лігу 2 та повернутись в еліту. Але у першому сезоні в Лізі 1 Раджі на початках втратив місце в основі, оскільки тренер віддав перевагу молодому Фабіньйо в рамках своєї ігрової системи, орієнтованої на швидку атаку. Тим не менш Андреа поступово знайшов своє місце на полі виступаючи на позиції правого захисника і закінчив сезон 2013/14 з 28 матчами чемпіонату. У сезоні 2014/15 новий тренер Леонарду Жардім почав використовувати Андреа в центрі оборони. В цьому ж сезоні італієць вперше у своїй кар'єрі зіграв у Лізі чемпіонів і протягом двох наступних сезонів був основним гравцем.

Влітку 2016 року «Монако» підписало польського захисника Каміля Гліка, з яким Раджі разом грав у «Барі» в 2011 році. Але цього разу поляк витіснив Андреа з основи команди, тим не менш у цьому сезоні Раджі зіграв у 14 матчах Ліги 1 та виграв з нею свій перший у кар'єрі трофей — чемпіонат Франції. Після цього у вересні 2017 року Раджі продовжив контракт з клубом до літа 2020 року, хоча основним гравцем не був і надалі[6]. Загалом за сім років відіграв за команду з Монако 230 матчів у всіх змаганнях.

Раджі неодноразово оголошував про свій намір завершити кар'єру саме в «Монако»[7][8] та навіть зробив татуювання з емблемою клубу. З поверненням на тренерський місток Леонарду Жардіма в січні 2019 італієць повністю втратив у складі, не зігравши жодної хвилини за клуб, та влітку 2019 клуб вирішив не продовжувати контракт із Раджі[9]. Відтоді є вільним агентом.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

2007 року залучався до складу молодіжної збірної Італії, взявши участь у двох матчах молодіжного чемпіонату Європи 2007 року, проти Сербії (0:1) та Англії (2:2).

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2003–04 Італія «Каррарезе» C2 30 1 КI-C 2 0 - - - - - - 32 1
2004–05 Італія «Емполі» B 9 0 КІ 1 1 - - - - - - 10 1
2005–06 A 25 0 КІ 0 0 - - - - - - 25 0
2006–07 A 35 1 КІ 0 0 - - - - - - 35 1
2007–08 A 33 1 КІ 2 0 КУЄФА 1 0 - - - 36 1
Усього за «Емполі» 102 2 3 1 1 0 - - 106 3
2008–09 Італія «Палермо» A 2 0 КІ 1 0 - - - - - - 3 0
2008–09 Італія «Сампдорія» A 13 0 КІ 3 0 КУЄФА 1 0 - - - 17 0
2009–10 Італія «Болонья» A 31 1 КІ 1 0 - - - - - - 32 1
2010–11 Італія «Барі» A 16 0 КІ 2 0 - - - - - - 18 0
2011–12 Італія «Болонья» A 31 0 КІ 1 1 - - - - - - 32 1
Усього за «Болонью» 62 1 2 1 - - - - 64 2
2012–13 Франція «Монако» Л2 35 4 КФ+КЛ 0+3 0+0 - - - - - - 38 4
2013–14 Л1 28 1 КФ+КЛ 4+1 0+0 - - - - - - 33 1
2014–15 Л1 27 0 КФ+КЛ 2+2 0+0 ЛЧ 8 0 - - - 39 0
2015–16 Л1 31 2 КФ+КЛ 3+1 1+0 ЛЧ+ЛЄ 4+5 1+0 - - - 44 4
2016–17 Л1 14 0 КФ+КЛ 5+3 0+0 ЛЧ 15 0 - - - 37 0
2017–18 Л1 20 1 КФ+КЛ 2+4 0+0 ЛЧ 2 0 СФ 0 0 28 1
2018–19 Л1 6 0 КФ+КЛ 0+0 0+0 ЛЧ 4 0 СФ 1 0 11 0
Усього за Monaco 161 8 30 1 38 1 1 0 230 10
Усього за кар'єру 386 12 43 3 40 1 1 0 470 16

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Монако»: 2016–17

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ceduto Andrea Raggi. Empoli FC. 28 May 2008. Архів оригіналу за 1 June 2008. Процитовано 28 May 2008. 
  2. DICHIARAZIONE DI ZAMPARINI. US Città di Palermo (Italian) (ilpalermocalcio.it). 2 September 2008. Архів оригіналу за 29 April 2009. Процитовано 14 March 2010. 
  3. MOVIMENTI IN USCITA DEL PALERMO (Italian). US Città di Palermo. 16 July 2010. Архів оригіналу за 21 July 2010. Процитовано 18 July 2010. 
  4. Andrea Raggi al Bologna [Andrea Raggi to Bologna] (Italian). US Città di Palermo. 24 August 2011. Архів оригіналу за 5 квітня 2012. Процитовано 24 August 2011. 
  5. US Città di Palermo SpA Report and Accounts on 30 June 2012 (італ.)
  6. Monaco, Raggi rinnova fino al 2020: al difensore due milioni a stagione (Italian). La Gazzetta dello Sport. 20 September 2017. Процитовано 20 September 2017. 
  7. ASM - Raggi : "Je veux finir ma carrière ici" — Made in Monegasque (фр.)
  8. Monaco : Raggi sait où il veut finir sa carrière — Foot Mercato (фр.)
  9. Andrea Raggi règle ses comptes avec l’AS Monaco — Foot Mercato (фр.)

Посилання[ред. | ред. код]