Андреа Раджі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Андреа Раджі
Андреа Раджі
Андреа Раджі
Особисті дані
Народження 24 червня 1984(1984-06-24) (39 років)
  Ла-Спеція, Італія
Зріст 187 см
Вага 82 кг
Громадянство  Італія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб вільний агент
Номер —
Юнацькі клуби
2002—2003 Італія «Емполі»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2003–2008 Італія «Емполі» 102 (2)
2003–2004 →  Італія «Каррарезе» 30 (1)
2008–2011 Італія «Палермо» 2 (0)
2009 →  Італія «Сампдорія» 13 (0)
2009–2010 →  Італія «Болонья» 31 (1)
2010–2011 →  Італія «Барі» 16 (0)
2011–2012 Італія «Болонья» 31 (0)
2012–2019 Франція «Монако» 161 (8)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2007 Італія Італія U-21 3 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 6 грудня 2019.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 6 грудня 2019.

Андреа Раджі (італ. Andrea Raggi, нар. 24 червня 1984, Ла-Спеція) — італійський футболіст, захисник, який є вільним агентом.

Найбільше виступав у французькому «Монако» (7 років) та в «Емполі» (5 років).

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 24 червня 1984 року в місті Ла-Спеція. Вихованець футбольної школи клубу «Емполі». Для отримання ігрової практики 2003 року Андреа було віддано в оренду в «Каррарезе», в якій провів один сезон, взявши участь у 30 матчах Серії C2.

З літа 2004 року став грати за «Емполі». Відіграв за команду з Емполі наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Емполі», був основним гравцем захисту команди.

Влітку 2008 року, після вильоту «Емполі» з Серії А, Раджі перейшов у «Палермо» за 7 мільйонів євро[1][2]. Тим не менш закріпитись у новій команді Андреа не зумів, через що більшість часу грав на правах оренди за клуби «Сампдорія», «Болонья» та «Барі»[3].

Андреа Раджі під час виступів за «Монако». 2016 рік.

23 серпня 2011 року за 300 тис. євро перейшов у «Болонью»[4][5]. Він зіграв у 31 матчі Серії А, всі в основі, забивши лише один гол у Кубку Італії проти «Ювентуса», але покинув клуб в кінці сезону, оскільки сторони не домовились продовжити річний контракт, який підписав Раджі до того.

21 травня 2012 року Раджі перейшов у «Монако», куди його запросив новий тренер клубу Клаудіо Раньєрі, якого покликали піднімати «монегасків» з Ліги 2 і той запросив в команду двох співвітчизників: воротаря-ветерана Флавіо Рому і Раджі. У першому ж сезоні 2012/13 Раджі став основним гравцем і з 35 матчами (4 голи) допоміг команді виграти Лігу 2 та повернутись в еліту. Але у першому сезоні в Лізі 1 Раджі на початках втратив місце в основі, оскільки тренер віддав перевагу молодому Фабіньйо в рамках своєї ігрової системи, орієнтованої на швидку атаку. Тим не менш Андреа поступово знайшов своє місце на полі виступаючи на позиції правого захисника і закінчив сезон 2013/14 з 28 матчами чемпіонату. У сезоні 2014/15 новий тренер Леонарду Жардім почав використовувати Андреа в центрі оборони. В цьому ж сезоні італієць вперше у своїй кар'єрі зіграв у Лізі чемпіонів і протягом двох наступних сезонів був основним гравцем.

Влітку 2016 року «Монако» підписало польського захисника Каміля Гліка, з яким Раджі разом грав у «Барі» в 2011 році. Але цього разу поляк витіснив Андреа з основи команди, тим не менш у цьому сезоні Раджі зіграв у 14 матчах Ліги 1 та виграв з нею свій перший у кар'єрі трофей — чемпіонат Франції. Після цього у вересні 2017 року Раджі продовжив контракт з клубом до літа 2020 року, хоча основним гравцем не був і надалі[6]. Загалом за сім років відіграв за команду з Монако 230 матчів у всіх змаганнях.

Раджі неодноразово оголошував про свій намір завершити кар'єру саме в «Монако»[7][8] та навіть зробив татуювання з емблемою клубу. З поверненням на тренерський місток Леонарду Жардіма в січні 2019 італієць повністю втратив у складі, не зігравши жодної хвилини за клуб, та влітку 2019 клуб вирішив не продовжувати контракт із Раджі[9]. Відтоді є вільним агентом.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

2007 року залучався до складу молодіжної збірної Італії, взявши участь у двох матчах молодіжного чемпіонату Європи 2007 року, проти Сербії (0:1) та Англії (2:2).

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2003–04 Італія «Каррарезе» C2 30 1 КI-C 2 0 - - - - - - 32 1
2004–05 Італія «Емполі» B 9 0 КІ 1 1 - - - - - - 10 1
2005–06 A 25 0 КІ 0 0 - - - - - - 25 0
2006–07 A 35 1 КІ 0 0 - - - - - - 35 1
2007–08 A 33 1 КІ 2 0 КУЄФА 1 0 - - - 36 1
Усього за «Емполі» 102 2 3 1 1 0 - - 106 3
2008–09 Італія «Палермо» A 2 0 КІ 1 0 - - - - - - 3 0
2008–09 Італія «Сампдорія» A 13 0 КІ 3 0 КУЄФА 1 0 - - - 17 0
2009–10 Італія «Болонья» A 31 1 КІ 1 0 - - - - - - 32 1
2010–11 Італія «Барі» A 16 0 КІ 2 0 - - - - - - 18 0
2011–12 Італія «Болонья» A 31 0 КІ 1 1 - - - - - - 32 1
Усього за «Болонью» 62 1 2 1 - - - - 64 2
2012–13 Франція «Монако» Л2 35 4 КФ+КЛ 0+3 0+0 - - - - - - 38 4
2013–14 Л1 28 1 КФ+КЛ 4+1 0+0 - - - - - - 33 1
2014–15 Л1 27 0 КФ+КЛ 2+2 0+0 ЛЧ 8 0 - - - 39 0
2015–16 Л1 31 2 КФ+КЛ 3+1 1+0 ЛЧ+ЛЄ 4+5 1+0 - - - 44 4
2016–17 Л1 14 0 КФ+КЛ 5+3 0+0 ЛЧ 15 0 - - - 37 0
2017–18 Л1 20 1 КФ+КЛ 2+4 0+0 ЛЧ 2 0 СФ 0 0 28 1
2018–19 Л1 6 0 КФ+КЛ 0+0 0+0 ЛЧ 4 0 СФ 1 0 11 0
Усього за Monaco 161 8 30 1 38 1 1 0 230 10
Усього за кар'єру 386 12 43 3 40 1 1 0 470 16

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Монако»: 2016–17

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Ceduto Andrea Raggi. Empoli FC. 28 травня 2008. Архів оригіналу за 1 June 2008. Процитовано 28 травня 2008.
  2. ↑ DICHIARAZIONE DI ZAMPARINI. US Città di Palermo (Italian) . ilpalermocalcio.it. 2 вересня 2008. Архів оригіналу за 29 April 2009. Процитовано 14 березня 2010.
  3. ↑ MOVIMENTI IN USCITA DEL PALERMO (Italian) . US Città di Palermo. 16 липня 2010. Архів оригіналу за 21 July 2010. Процитовано 18 липня 2010.
  4. ↑ Andrea Raggi al Bologna [Andrea Raggi to Bologna] (Italian) . US Città di Palermo. 24 серпня 2011. Архів оригіналу за 5 квітня 2012. Процитовано 24 серпня 2011.
  5. ↑ US Città di Palermo SpA Report and Accounts on 30 June 2012 (італ.)
  6. ↑ Monaco, Raggi rinnova fino al 2020: al difensore due milioni a stagione (Italian) . La Gazzetta dello Sport. 20 вересня 2017. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 20 вересня 2017.
  7. ↑ ASM - Raggi : "Je veux finir ma carrière ici" — Made in Monegasque [Архівовано 6 грудня 2019 у Wayback Machine.] (фр.)
  8. ↑ Monaco : Raggi sait où il veut finir sa carrière — Foot Mercato [Архівовано 6 грудня 2019 у Wayback Machine.] (фр.)
  9. ↑ Andrea Raggi règle ses comptes avec l’AS Monaco — Foot Mercato [Архівовано 20 грудня 2019 у Wayback Machine.] (фр.)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Андреа Раджі
1 Курчі (в) • 2 Андреоллі • 3 К'єлліні • 4 Ночеріно • 5 Мантовані • 6 Мотта • 7 Монтоліво • 8 Аквілані • 9 Паццині • 10 Розіна • 11 Россі • 12 Вівіано (в) • 13 Кода • 14 Крішито • 15 Каніні • 16 Дессена • 17 Раджі • 18 Падоїн • 19 Пелле • 20 Палладіно • 21 Лаццарі • 22 Консільї (в) • 23 Чигарині • Тренер: Казірагі
Італія
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андреа_Раджі&oldid=39859649