Анж Жак Ґабріель
Анж Жак Ґабріель | |
---|---|
фр. Ange-Jacques Gabriel | |
худ. Жан Батіст Грьоз. «Анж Жак Ґабріель», Лувр, Париж | |
Народження | 23 жовтня 1698 |
Смерть | 4 січня 1782 (83 роки) |
Країна | Франція |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Париж, Версаль, Комп'єнь, Бордо |
Архітектурний стиль | класицизм |
Найважливіші споруди | Площа Конкорд (або [[]]Париж), Малий Тріанон, Французький павільйон (Версаль), замок-палац Шуазі, Палац у Комп'єні, Королівський палац, Бордо, реконструкція королівського палацу Версаль, Лувр (частково) |
Членство | Академія архітектури Франції |
Учні | Nicolas Marie Potaind |
Батько | Жак Габріельd |
Анж Жак Ґабріель у Вікісховищі |
Анж Жак Ґабріель (фр. Ange-Jacques Gabriel, нар. 23 жовтня 1698 — пом. 4 січня 1782) — французький архітектор, один з основоположників й останній найбільший майстер французького класицизму XVIII ст.
Походив з династії фрацузьких архітекторів. Його прадід був будівничим в місті Руан, де створив місцеву ратушу. Дід архітектора (Жак IV Ґабріель, бл. 1630—1686) вибудував замок-палац в Шуазі та Королівський міст у Парижі. Батько архітектора вибудував декілька палаців для аристократів у Парижі, серед котрих і отель Бірон, нині музей Огюста Родена.
Народився в родині придворного архітектора Жака V Ґабріеля (1667—1742). Архітектурній професії навчався спершу у батька (під час будівництва інтер'єрів королівських палаців у Версалі, Фонтенбло, Тюїльрі), а також у придворного архітектора Робера де Котта, з 1718 року — у паризькій Академії архітектури.
Відносно молодим, у 1728 році, став членом Королівської академії архітектури. У 1742 р. став Першим архітектором короля, а також обійняв посаду Президента Академії архітектури.
Анж Жак Ґабріель узяв шлюб 2 лютого 1728 року з пані Катериною де ла Мотт, донькою управителя королівських споруд.
Виховав цілу плеяду учнів: Ш. д'Авіле, Ж. Верен, П. Ленотр, Лассюранс, Ж. Боффран, Р. де Конт та ін.
Помер 4 січня 1782 року в Парижі. Поховання відбулося в паризькій церкві Сен-Жермен-л'Осерруа.
У Версалі:
- Реконструкція інтер'єрів Версальського палацу.
- Перебудова Північного крила Версальського палацу (так зв. «крило Ґабріеля», 1734—1774).
- Королівська опера (1769—1770).
- Малий Тріанон (1762—1768).
Інші роботи:
- Розширення і перебудова Замку в Шуазі (1740—1777).
- Замок в Комп'єні (1750).
- Павільйон Бутар, Ла-Сель-Сен-Клу (1750).
- Королівський палац, Бордо (1755).
- Розширення Палацу Менар, Луар і Шер (для Маркізи де Помападур, 1760—1764).
- Планування і забудова майдану Людовіка XV (нині Площа Згоди, 1755—1763).
- Військова школа (або Військова академія) на Марсовому полі, Париж.
- Частина Лувра, Париж.
-
Арх. Анж Жак Ґабріель. Фрацузький павільйон, Версальський парк, середина 18 ст.
-
Королівська площа в місті Бордо
-
Замок-палац Шуазі, головний фасад
-
Замок-палац Шуазі, поземний план
-
Замок-палац Шуазі, фасад на парк і на річку
-
Палац Менар.
-
Парковий павільйон, план
-
Військова академія в сучасному оточенні.
-
Так званий Французький павільйон, Версальський парк, поземний план.
- Єрошкіна О. О. Епоха класицизму: навч. посібник. — Х.: ХНАМГ, 2011. — 187 с.
- Yves Bottineau: L'art d'Ange-Jacques Gabriel à Fontainebleau (1735—1774). Ouvrage publié avec le concours du Centre National de la Recherche Scientifique. Editions de Boccard, Paris 1962, (Zugleich: Paris, Univ., Diss., 1962).
- Christopher Tadgell: Ange-Jacques Gabriel. A. Zwemmer, London 1978, ISBN 0-302-02781-5, (Zwemmer Studies in Architecture 19).
- Ґабрієль // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Ange-Jacques Gabriel [Архівовано 8 липня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)