Робер де Котт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Робер де Котт
фр. Robert de Cotte
Buste Robert de Cotte Bibliotheque Sainte-Genevieve.jpg
Скультор Антуан Куазевокс. «Погруддя Робера де Котта», Бібліотека Св. Женевьєви
Народження 1656(1656)Париж
Смерть 15 липня 1735(1735-07-15)Париж
Громадянство Франція
Навчання
·Жуль Ардуен-Мансар
Діяльність архітектор, проектувальник
Праця в містах Париж, Версаль
Архітектурний стиль ранній класицизм, рококо
Найважливіші споруди Великий Тріанон, галерея, Версаль, Королівська каплиця, добудови, Версаль, замок Поппельсдорф, план, для міста Бонн, замок-палац Компьєн, проект і план,
Учні Denis Jossenay[d]
Ідентифікатори і посилання
Structurae 1003180
Робер де Котт у Вікісховищі?

Робер де Котт (фр. Robert de Cotte 1656, Париж — 15 липня, 1735, Пассі неподалік Парижа) — французький архітектор і дизайнер інтер'єрів зламу 17-18 ст.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Парижі. Працював у період 16821685 рр. як виконроб на декількох будівництвах, призначених для короля Франції. Здійснив освітню подорож до Італії, але перебував там лише шість місяців. Отримав посаду директора Королівської мануфактури гобеленів, мав відповідати за створення як коштовних гобеленів, так і меблів для королівських палаців. У справі виробництва Робер де Котт керувався вже надрукованими восьми томами орнаментів і малюнків, запропонованих митцями і дизайнрами Франції. Все це наблизило Робера де Котта до розробки власних дизайнерських проектів інтер'єрів.

Кар'єра чиновника[ред. | ред. код]

1699 року він як чиновник-високопосадовець став членом Королівської академії архітектури. Його обов'язком було вести перемовини з будівельниками і постачальниками будівельних матеріалів (сировини, мармуру тощо). Робер де Котт став другою за впливом фігурою у команді архітектора Жуля Ардуена-Мансара.

1708 року Робера де Котта за наказом короля призначають надвірним архітектором та директором Королівської академії архітектури. В пізні роки правління короля Людовика ХІV виконав декілька важливих королівських та приватних замовлень, серед котрих добудова палацової каплиці у Версалі та палацу графа Тулузького, визнаного законним сином короля. Праця на відповідальних будівельних майданах зблизила Першого королівського архітектора з відомими скульпторами і дизайнерами, серед котрих був і П'єр Лепотр (1659–1744), якого вважають засновником орнаментики французького рококо в архітектурі.

Власна родина[ред. | ред. код]

Робер де Котт узяв шлюб близько 1683 року із сестрою свого вчителя, архітектора Жуля Ардуена-Мансара. Подружжя мало двох синів.

Смерть[ред. | ред. код]

Архітектор помер у Парижі. Поховання відбулося в столичній церкві Сен-Жермен-л'Осерруа.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • Великий Тріанон, галерея, Версаль, 1687
  • Королівська каплиця, добудови, Версаль, 17081710
  • Палац де Люд (Hôtel de Lude), Париж, 1710
  • Палац д'Естре (Hôtel d'Estrées), Париж, 1710
  • Замок Поппельсдорф, план, для міста Бонн, Німеччина, 1715
  • Палац Бурбонів, Париж, 1717
  • Замок-палац Компьєн, проект і план, 1729

Галерея вибраних фото[ред. | ред. код]

Плани і розрізи споруд[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Robert Neumann: Robert de Cotte and the Perfection of Architecture in Eighteenth-Century France. The Journal of the Society of Architectural Historians, Vol. 56, N° 1, 1997, pp. 103–104
  • Robert Neumann: French Domestic Architecture in the Early 18th Century: The Town Houses of Robert de Cotte. The Journal of the Society of Architectural Historians, Vol 39, N° 2,1980, pp. 128–144
  • Simone Meyder: «Mehr königlich als frei»: Robert de Cotte und das Bauen in Straßburg nach 1681. Waxmann, Münster / München / Berlin [u. a.] 2010. Zugl.: Tübingen, Univ., Diss., 2006, ISBN 978-3-8309-2181-3