Анна Нєзнай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анна Нєзнай
пол. Anna Nieznaj
Анна Нєзнай у 2020 році
Ім'я при народженніAnna Borówko
ПсевдонімКренберрі
Народилася1979(1979)
Люблін
ГромадянствоПольща Польща
Діяльністьпрозаїк
Мова творівпольська
Роки активності1996
Напрямокпроза
Жанрфантастичний роман, повість, оповідання

CMNS: Анна Нєзнай у Вікісховищі

Анна Нєзнай (пол. Anna Nieznaj, 1979, Люблін), псевдонім «Кренберрі» — польська письменниця-фантастка та рецензентка журналу «Esensja». За професією вона є програмісткою, а за освітою вона математик.[1][2] Анна Нєзнай є учасницею літературної групи Harda Horda. Письменниця одружена і має 2 дітей.[3][4] Живе в Любліні.[3][4]

Творчість

[ред. | ред. код]

Анна Нєзнай дебютувала в літературі в конкурсі, організованому дитячим журналом «Filipinka» в 1996 році. Вона публікує свої твори в періодичних виданнях, Інтернеті та антологіях.[3] Також займається відбором і редакцією текстів для журналу «Esensja»; також пише статті до його публіцистичного відділу. На сторінках цього журналу опублікувала низку своїх оповідань та роман-фанфік до франшизи «Зоряні війни».[4]

Перший офіційний роман письменниці «Помилка умовиводів» (пол. Błąd warunkowania) опублікований у 2014 році.

У 2018 році Анна Нєзнай брала участь у проєкті «Газети Виборчої» «Jutronauci».[2]

Бібліографія[5]

[ред. | ред. код]

Романи

[ред. | ред. код]
  • Ворог суспільства (пол. Wróg publiczny, 2012)
  • Помилка умовиводів (пол. Błąd warunkowania, 2014)
  • Долина несамовитості (пол. Dolina niesamowitości, 2021)

Оповідання

[ред. | ред. код]
  • Телемах (пол. Telemach, 2003) (під дівочим іменем Анна Борувко)
  • Чорні коти (пол. Czarne Koty, 2011)
  • Супердід (пол. Cyberdziadek, 2012)
  • Вакх (пол. Bakchos, 2012)
  • Дівчинка з горища (пол. Dziewczynka ze strychu, 2013)
  • Кредит (пол. Kredyt, 2014)
  • Уночі всі коти чорні (пол. Nocą wszystkie koty są czarne, 2013)
  • Вогнистий кучерик (пол. Ognisty warkocz, 2019)
  • Чортові діти (пол. Czortowe dzieci, 2020)
  • Зазуля, моя зозулько (пол. Zazula, kukułeczka moja, 2020)

Нагороди[5]

[ред. | ред. код]
  • ІІ місце в конкурсі «Pigmalion Fantastyki», 2010 рік[6]
  • Фіналістка конкурсу «Horyzonty Wyobraźni 2011»[7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Anna Nieznaj. HARDA HORDA Fantastic Women Writers of Poland. Процитовано 9 серпня 2021. (пол.)
  2. а б JUTRONAUCI 2018. Gazeta Wyborcza. Процитовано 9 серпня 2021. (пол.)
  3. а б в Anna Nieznaj. lubimyczytac.pl. Процитовано 9 серпня 2021. (пол.)
  4. а б в Anna Nieznaj. Strona autorki w wydawnictwie SQN. Процитовано 9 серпня 2021. (пол.)
  5. а б Anna Nieznaj (пол.)
  6. stopka publikacji Wróg publiczny, cz. 3. Esensja. Процитовано 9 серпня 2021. (пол.)
  7. Redakcja Qfant (7 листопада 2011). Finałowa Dwudziestka!. Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 9 серпня 2021. (пол.)