Антоніо Лабріола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антоніо Лабріола
італ. Antonio Labriola
Antonio Labriola.jpg
Народився 2 липня 1843(1843-07-02)[1][2][3]
Кассіно, Провінція Фрозіноне, Лаціо, Італія
Помер 12 лютого 1904(1904-02-12)[1][2][3] (60 років)
Рим, Італія
Поховання Римський протестантський цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Діяльність філософ, викладач університету, журналіст, письменник
Галузь політична філософія
Alma mater Неапольський університет імені Фрідріха II
Володіє мовами італійська[1]
Заклад Римський університет ла Сапієнца
Напрямок Марксизм

Антоніо Лабріола (02.07.1843, Кассіно — 12.02.1904, Рим) — філософ, один з перших пропагандистів марксизму в Італії, діяч соціалістичного руху. Професор практичної філософії та педагогіки Римського університету (з 1874).

Під час навчання на філософському факультеті Неапольського університету долучився до філософії Гегеля. Згодом відійшов від младогегельянства й абстрактного соціалізму і прийшов до марксизму.

Його теоретичні розробки отримали подальший розвиток в роботах Антоніо Ґрамші, Пальміро Тольятті та інших діячів італійської компартії.

Література[ред. | ред. код]

  • В. Головченко. Лабріола Антоніо // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.388 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Indiana Philosophy Ontology Project