Антоцеротовидні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антоцеротовидні
Phaeoceros laevis (L.) Prosk.
Phaeoceros laevis (L.) Prosk.
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Streptophytina
Embryophyta
Антоцеротовидні (Anthocerotophyta)
Stotler & Stotl.-Crand.[1]
Класи і порядки
Leiosporocerotopsida
Anthocerotopsida
Синоніми
Anthocerotae
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Anthocerotophyta
EOL logo.svg EOL: 3678
ITIS logo.svg ITIS: 500000
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 13809

Антоцеротофіти, антоцеротоподібні, антоцеротовидні — відділ мохоподібних. Іноді розглядається як клас відділу мохоподібних (Anthocerotopsida) (застаріла систематика).

Це сланеві рослини, які мають дихотомічно розгалужений і просто побудований пластинчастий талом у вигляді розетки діаметром 1-3 см. Клітини слані майже всі однакові, тобто не диференційовані на окремі тканини і органи. Вони містять здебільшого по одному пластинчатому хлоропласту з піреноїдом. Це ознака примітивної будови. Гаметофіт двостатевий, з антеридіями і архегоніями, зануреними в тіло талома. Ризоїди гладкостінні. Спорофіт представлений спорогоном, що складається з довгої стручкоподібної коробочки, яка розкривається згори донизу двома поздовжніми щілинами, і бульбоподібного присоска. Спорогон має довжину від кількох міліметрів до 13 см, зелений, з хлоропластами, здатний до самостійного живлення. В епідермісі спорогону є типові продихи з двома замикаючими клітинами. Над присоском міститься зона меристематичної тканини, клітини якої, постійно ділячись, зумовлюють інтеркалярний ріст спорогону в довжину. Всередині спорогону є довга неплідна колонка, оточена зверху та з боків спорогенною тканиною, з клітин якої утворюються спори зі спірально потовщеними одно- або багатоклітинними елатерами. Спори довший час залишаються в тетрадах. При проростанні спор утворюється коротка нитчаста протонема з однієї або трьох клітин.

Антоцеротоподібні — піонерні рослини при заселенні оголеного вологого ґрунту.

Філогенія[ред.ред. код]

Недавні дослідження молекулярних, ультраструктурних і морфологічні даних дали нову класифікацію антоцеротоподібних[2]:

Порядок Leiosporocerotales
Leiosporocerotaceae

Порядок Anthocerotales

Anthocerotaceae

Порядок Notothyladales

Notothyladaceae

Порядок Phymatocerotales

Phymatocerotaceae

Порядок Dendrocerotales

Dendrocerotaceae



Leiosporocerotaceae

Leiosporoceros






Anthocerotaceae

Folioceros




Sphaerosporoceros



Anthoceros








Notothyladaceae

Notothylas



Phaeoceros





Phymatocerotaceae

Phymatoceros


Dendrocerotaceae

Phaeomegaceros




Nothoceros




Megaceros



Dendroceros








В даний час філогенія і склад Anthocerotophyta може переглядатись.[2][3]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Stotler, Raymond E.; Barbara J. Candall-Stotler (1977). A checklist of the liverworts and hornworts of North America. The Bryologist (American Bryological and Lichenological Society) 80 (3): 405–428. JSTOR 3242017. doi:10.2307/3242017. 
  2. а б Duff, R. Joel; Juan Carlos Villarreal, D. Christine Cargill, & Karen S. Renzaglia (2007). Progress and challenges toward a phylogeny and classification of the hornworts. The Bryologist 110 (2): 214–243. doi:10.1639/0007-2745(2007)110[214:PACTDA]2.0.CO;2. 
  3. Villareal, J. C.; Cargill, D. C.; Hagborg, A.; Söderström, L.; Renzaglia, K. S. A synthesis of hornwort diversity: Patterns, causes and future work (pdf). Phytotaxa 9: 150–166. 

Джерела[ред.ред. код]

  • Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — Київ : Фітосоціоцентр, 2001. — С. 129-130. — 500 прим. — ISBN 966-7459-80-2.
  • Зеров Д. К. Флора печіночних і сфагнових мохів України.- Київ: Наукова думка, 1964. — 355 с.
  • Бойко М. Ф. Українські назви мохоподібних // Чорноморський ботанічний журнал, 2015, 11, №2: 178-216.
  • Boiko M. F. (2014). The second checklist of bryobionta of Ukraine. Чорноморський ботанічний журнал, (10,№. 4), 426-487.