Антуан Гізенга
| Антуан Гізенга фр. Antoine Gizenga | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 31 березня — 5 серпня 1961 року | |||
| Попередник: | Посаду започатковано | ||
| Наступник: | Посаду ліквідовано | ||
| |||
| 13 грудня 1960 — 5 серпня 1961 року | |||
| Попередник: | Жан-Жустен Марі Бомбоко | ||
| Наступник: | Жозеф Ілео | ||
| |||
| 30 грудня 2006 — 10 жовтня 2008 року | |||
| Попередник: | Посаду відновлено | ||
| Наступник: | Адольф Музіто | ||
| Народження: |
5 жовтня 1925[1] Mushikod, Бельгійське Конго, Бельгія або Mushikod, Бандунду, ДР Конго | ||
| Смерть: |
24 лютого 2019[1] (93 роки) Кіншаса, ДР Конго | ||
| Країна: | ДР Конго | ||
| Партія: | Об'єднана лумумбістська партія | ||
| Діти: | Lugi Gizengad | ||
Антуан Гізенга (фр. Antoine Gizenga; нар. 5 жовтня 1925 - 24 лютого 2019) — конголезький політик, прем'єр-міністр країни з грудня 2006 до жовтня 2008 року.
Політична кар'єра[ред. | ред. код]
У 1960 та 1961—1962 роках обіймав посаду заступника прем'єр-міністра Республіки Конго. 13 грудня 1960 оголосив себе главою уряду у Стенлівілі, а 31 березня наступного року — главою держави. Уряд у Стенлівілі перебував в опозиції до офіційного уряду Жозефа Касавубу.
Був соратником Патріса Лумумби, першого прем'єр-міністра незалежної Республіки Конго, займав пост віце-прем'єра в його уряді. Після убивства Лумумби й низки його високопоставлених прибічників у січні 1961 року Гізенга очолив уряд Конго, що мав штаб-квартиру у Стенлівілі та був визнаний у лютому 1961 року 21 африканською, азійською та східноєвропейською країнами.
З січня 1962 до липня 1964 року та з жовтня 1964 до листопада 1965 року перебував в ув'язненні, а у 1965—1992 роках — у вигнанні. Після повернення на батьківщину знову почав відігравати помітну роль у політичному житті країни. На президентських виборах 2006 року був кандидатом від лівої Об'єднаної лумумбістської партії (PALU) та посів третє місце (після Жозефа Кабіли та Жана-П'єра Бемби), набравши 13,06 % голосів виборців.
Невдовзі після оголошення результатів першого туру виборів Гізенга підписав угоду з Кабілою, пообіцявши йому свою підтримку у другому турі в обмін на призначення представника його партії на відновлений відповідно до конституції 2005 року пост прем'єр-міністра країни.
30 грудня 2006 року новообраний президент Кабіла підписав декрет про призначення Гізенги головою уряду. За 45 років 81-річний політик знову зайняв другий за значенням пост у державі. Вийшов у відставку 25 вересня 2008 року.
Помер 24 лютого 2019 року у клініці міста Кіншаса.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
У місті Кривий Ріг є провулок Гізенги.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
|
| ||||||||||||||||||||
.svg)