Заїр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
République du Zaïre
Repubuliki ya Zaïre
Jamhuri ya Zaïre
Republic of Zaire¹
Республіка Конго (Леопольдвіль) Flag of Congo-Kinshasa (1966-1971).svg
1971 – 1997 Демократична Республіка Конго Flag of the Democratic Republic of the Congo (1997-2003).svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Девіз
'Justice - Paix - Travail'
французької — «Правосуддя — Мир — Праця»)
Гімн
La Zaïroise
Розташування Заїр
Столиця Кіншаса²
4°24′ пд. ш. 15°24′ сх. д. / 4.400° пд. ш. 15.400° сх. д. / -4.400; 15.400
Мови Французька (лінгала, конго, суахілі, луба були державними мовами)
Форма правління Республіка
Список президентів Демократичної Республіки Конго
 - 1971—1997 Мобуту Сесе Секо
Історичний період Холодна війна
 - Державний переворот 24 листопада 1971
 - Скинення Мобуту Сесе Секо 16 травня 1997
Площа
 - 1996 2 345 410 км2
Населення
 - 1996 46 498 539 осіб
     Густота 19,8 осіб/км² 
Валюта Конголезький франк до 1967
Заїрський заїр з 1967
¹ Перейменовано з «Демократичної республіки Конго» («République démocratique du Congo») 27 жовтня 1971
² Перейменовано Леопольдвіль в 1966 році

Респу́бліка Заї́р (фр. République du Zaïre) — держава, яка існувала на території Демократичної Республіки Конго з 27 жовтня 1971 по 17 травня 1997 року.

Історія[ред.ред. код]

24 листопада 1965, в умовах політичної кризи, яка охопила ДР Конго, армія на чолі з генерал-лейтенантом Мобуту здійснила державний переворот. Країна була перейменована на «Заїр». Армійське командування розпустило парламент, заборонило всі політичні партії та суспільні організації, провело ряд адміністративних реформ, направлених на зміцнення влади центрального уряду (число провінцій було скорочено з 22 до 9, провінціальні збори перетворені в провінційні ради з правом дорадчого голосу, уряди провінцій розпущені, виконавча влада в провінціях передана губернаторам). Правлячою та єдиною партією стала створена в травні 1967 партія Народного руху революції (НРР). Існуючі профсоюзи об'єднані в єдину організацію — Національний союз заїрських трудящих, різноманітні молодіжні та студентські організації — в молодіжну секцію партії НРР. Патріс Лумумба, першого прем'єр-міністра ДР Конго, оголошено національним героєм, піонером боротьби за незалежність, який загинув внаслідок імперіалістичної змови. Заоохочуючи розвиток приватного національного капіталу, влада здійснила заходи для забезпечення прерогатив держави, послабленню її економічної залежності від іноземного капіталу. Здійснено також низку заходів соціально-економічного характеру (підвищення гарантованого мінімуму зарплати, грошову допомогу багатодітним, зменшення окладу провінційним чиновникам, надання виборчого права жінкам та ін.). В 1967 здійснена грошова реформа (нова грошова одиниця заїр замінила конголезький франк), яка дозволила дещо покращити фінансовий стан країни. Згідно з новою конституцією, прийнятою в 1967, введена президентська форма правління. В кінці 1970 Мобуту обраний президентом; проведені вибори до парламенту. З 27 жовтняя 1971 держава отримала нову назву — Республіка Заїр. (Заїр — викривлена португальцями назва р. Конго — Нзарі, Мванза — місцевими мовами.)

1977 — ангольська інтервенція генерала Натаніеля Мбумби[1]

1994 — геноцид в Руанді призвів до напливу біженців тутсі, а потім і хуту, котрі почали влаштовувати зіткнення на території Заїру.

1996, 31 жовтня — повстання заїрських тутсі, підтриманих Руандою. Бої за місто Гома з використанням артилерії та кулеметів.

1997 — на сході країни зростає повстання, яке скидує Мобуту Сесе Секо. 18 травня солдати Альянсу Демократичних Сил під керівництвом Лорана-Дезіре Кабіли увійшли до столиці країни — Кіншаси, де їх зустрічали як визволителів. Через два дні Кабіла проголосив себе президентом Демократичної Республіки Конго.

Адміністративно-територіальний поділ[ред.ред. код]

Провінція Центр Площа, кв.км Населення (2007), тис.чол.
Бандунду Бандунду 295 658 7 138,344
Верхній Заїр Кісангані 503 239 7 034,206
Східна Касаї Мбужі-Маї 170 302 6 108,704
Західна Касаї Кананга 154 742 4 774,168
Катанга Лубумбаші 496 877 4 630,455
Кіншаса Киншаса 9 965 8 837,119
Манієма Кінду 132 250 1 808,246
Нижній Заїр Матади 53 920 3 982,223
Північна Киву Гома 59 483 5 165,727
Екваторіальна Мбандака 403 292 6 633,807
Південна Ківу Букаву 65 070 4 113,718

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]