Ані товстодзьобий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ані товстодзьобий

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина: Зозулеві (Cuculidae)
Рід: Ані (Crotophaga)
Вид: Ані товстодзьобий
Crotophaga ani
Linnaeus, 1758

Посилання
Вікісховище: Crotophaga ani
Віківиди: Crotophaga ani
EOL: 45510704
ITIS: 177838
МСОП: 22684434
NCBI: 103947
Fossilworks: 372083

Ані товстодзьобий[2] (Crotophaga ani) — вид птахів з родини зозулевих (Cuculidae).

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений від Флориди та півострова Юкатан, через Антильські острови до Тринідаду і Тобаго та від Коста-Рики до північної Аргентини. Нещодавно розширив свій ареал на південь Чилі.

Опис[ред. | ред. код]

Птах завдовжки близько 33 см і вагою близько 85 г. Оперення рівномірно чорне, за винятком невеликих світлих лусочок на шиї, верхній частині грудей і спині. Його дзьоб широкий і вигнутий, і, на відміну від інших представників свого роду, він не має борозен або виступів. Хвіст довгий. Райдужка очей коричнева.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Ані товстодзьобий є зграйним видом. Хоча вони утворюють моногамні пари, вони завжди знаходяться в галасливих групах, які займають колективну територію на відкритих або напіввідкритих територіях, пасовищах і площах посівів. Зазвичай харчується на землі. У раціон входять терміти, великі комахи, такі як коники, павуки, багатоніжки, маленькі змії, ящірки та жаби. Вони, як правило, їдять фрукти та насіння, коли комах мало.

Гніздо будують спільно декілька пар. Воно велике і глибоке, у формі чаші, зроблене з листя. Розташоване на деревах на висоті від 2 до 6 метрів над землею. Самиці відкладають синьо-зелені яйця у спільне гніздо і разом висиджують і годують пташенят. Кожна самиця може відкласти від 4 до 7 яєць, гнізда містять близько 30 яєць. Насиджування триває 13-15 днів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2020). Crotophaga ani: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 18 вересня 2023
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. ISBN 978-1-4081-2501-4.