Аполлон Ящірковбивця
| Аполлон Ящірковбивця | |
| Дата створення / заснування | 350-ті до н. е. |
|---|---|
 | |
| Країна |
 Греція |
| Жанр | ню |
| Творець | Праксітель |
| З матеріалу | бронза |
| Зображує | дерево, lizard[d], Аполлон, чоловік (особа), оголеність і підліток[d] |
| Висота | 149 см |
| Зображений на | Аполон Змієвбивцяd |
 Аполлон Ящірковбивця у Вікісховищі | |
Аполлон Ящірковбивця — назва кількох римських мармурових копій 1-2 століть нашої ери оригіналу давньогрецького скульптора Праксителя. Статуї зображують оголеного підлітка Аполлона, який збирається зловити ящірку, яка піднімається на дерево. Копії входять до колекцій Лувру, Музеїв Ватикану та Національного музею Ліверпуля.
Бронзовий оригінал цієї скульптури Пліній (XXXIV, 69-70) приписує афінському скульптору Праксителю, що зазвичай датується приблизно 350—340 рр. до н. Марціал написав епіграму про статую (14, 172): «Пощади ящірку, підступний хлопчиську, підкрадаючись до тебе, вона хоче загинути від твоїх рук».[1][2] Художній музей Клівленда стверджує, що володіє бронзовим оригіналом (або частковим оригіналом) цієї роботи. Наразі робота аналізується, щоб підтвердити це твердження вченими та археологами. Греція підняла питання щодо права власності.[3][4]
Відомо, що існує близько сорока копій Аполлона Ящірковбивці. Його також зображують на римських гемах і монетах.[5]
Мармурова копія Аполлона Ящірковбивці перебуває в колекції Лувру за номером каталогу MR 78 (n° usuel Ma 441). Це скульптура заввишки 1,67 м, її ліва та права руки, а також голова ящірки є сучасними реставраціями. Раніше вона зберігалася в колекції Боргезе, але була куплена Наполеоном у 1807 році.[6] Інші копії перебувають в колекціях музеїв Ватикану, вілли Альбані та Національного музею Ліверпуля.[7]
Статуя зображає Аполлона як юнака, що незвично для класичних творів мистецтва, які зазвичай не зображували інших богів, окрім Діонісія та Ероса, як дітей чи підлітків.[8] Мартін Робертсон припустив, що статуя натякає на міф про те, як Аполлон вбиває змія Пітона. Дженніфер Нілс заперечує це, зазначаючи, що на інших творах грецького мистецтва Пітон зображений як гігантська змія, і немає жодних підстав вважати, що стародавні люди асоціювали маленьку ящірку, зображену поряд з Аполлоном Ящірковбивцею, з Пітоном.[9] Крім того, статуя може зображати Аполлона, який зцілює ящірку, пов'язану з міфом про те, що ящірка, втрачаючи зір, зцілюється, дивлячись на сонце.[10]
- ↑ Valerius Martialis. Martial, Epigrams. Book 14. Mainly from Bohn's Classical Library (1897). Tertullian.org. с. 172. Процитовано 15 липня 2014.
- ↑ Neils, Jennifer (2017). Praxiteles to Caravaggio: The Apollo Sauroktonos Redefined. The Art Bulletin. 99 (4): 10—30. doi:10.1080/00043079.2017.1327771.
- ↑ Litt, Steven (20 червня 2010). Cleveland Museum of Art's Apollo sculpture is a star with intriguing past. The Plain Dealer. Процитовано 21 січня 2017.
- ↑ Litt, Steven (27 вересня 2013). The Cleveland Museum of Art wades into global controversy over antiquities collecting with exhibition and catalog on its ancient bronze Apollo. The Plain Dealer. Процитовано 21 січня 2017.
- ↑ Neils, Jennifer (2017). Praxiteles to Caravaggio: The Apollo Sauroktonos Redefined. The Art Bulletin. 99 (4): 13. doi:10.1080/00043079.2017.1327771.
- ↑ Apollo Sauroctone. Louvre. Процитовано 19 October 2023.
- ↑ Apollo Sauroktonos. National Museums Liverpool. Процитовано 19 October 2023.
- ↑ Neils, Jennifer (2017). Praxiteles to Caravaggio: The Apollo Sauroktonos Redefined. The Art Bulletin. 99 (4): 15. doi:10.1080/00043079.2017.1327771.
- ↑ Neils, Jennifer (2017). Praxiteles to Caravaggio: The Apollo Sauroktonos Redefined. The Art Bulletin. 99 (4): 16—17. doi:10.1080/00043079.2017.1327771.
- ↑ Olszewski, Edward (2012). Praxiteles' "Apollo" and Pliny's "Lizard Slayer". Source: Notes in the History of Art. 31 (2): 6—7.
- Antonio Corso: Prassitele. Fonti epigrafiche e letterarie. Vita e opere, 2 Fonti letterarie tardoantiche (175 d.C.-470). Rom 1990, S. 76, 83 f., 115, 201 f.
- Wilfred Geominy: Praxiteles (II). In: Rainer Vollkommer (Hrsg.): Künstlerlexikon der Antike. Band 2: L–Z. Addendum A–K. K. G. Saur, München/Leipzig 2004, ISBN 3-598-11414-1, S. 305–319.
- Matthias Schulz: Waldgeist im Fischernetz. In: Der Spiegel. Nr. 22, 2007, S. 138ff (online).
- Jean-Luc Martinez: L'Apollon sauroctone. In: Praxitèle. Catalogue de l'exposition au musée du Louvre, 23 mars-18 juin 2007, Paris 2007, S. 203–235.
- Salvatore Mancuso: Im Spiegel der Kopie. Die Repliken des Apollon Sauroktonos des Praxiteles. In: Vinzenz Brinkmann (Hrsg.): Zurück zur Klassik. Ein neuer Blick auf das Alte Griechenland. Ausstellungskatalog Liebieghaus Skulpturensammlung. Hirmer, München 2013, S. 213–229.
- Jenifer Neils: Praxiteles to Caravaggio: The "Apollo Sauroktonos" Redefined. In: The Art Bulletin Band 99, Nr. 4, S. 10–30.
|
