Арам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Арам або ж Дамаське царство — арамейська держава епохи пізньої бронзи та раннього заліза, що існувала в Сирії з центром в Дамаску з Х століття до 732 року до нашої ери. Найбільших розмірів Арам досяг в ІХ столітті до нашої ери за царів Бен-Хададі І, Бен-Хададі ІІ (Адад-Ідрі) та Азаїлі які прагнули підкорити усю Сирію та Ханаан. За Бен-Хадада І була приєднана північна Палестина. Бен-Хадад ІІ організував коаліцію місцевих правителів проти Ассирії і в битві при Каркарі відбив напад Салманасара ІІІ. Азаїл приєднав до Араму Зайордання, брав данину з Ізраїлю та Юдеї і захопив філістимське місто Гат. За Бен-Хадада ІІІ на початку VIII століття до нашої ери в результаті внутрішніх соціальних проблем та воєн Дамаське царство ослабло. Спроби його правителів захопити Хамат і Самарію завершилися невдачею. В 732 році при Резоні ІІ Дамаск було захоплено військами асирійського царя Тіглатпаласара ІІІ, а самого Резона було страчено, що поклало край існуванню цієї держави.

мапа царств станом на 830 до н. е.

Царі Араму[ред. | ред. код]