Аристов Іван Гаврилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аристов Іван Гаврилович
Народився 1913
Костромська губернія, Російська імперія
Помер 1972
·дорожньо-транспортна пригода
Поховання Південний цвинтар (Санкт-Петербург)
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність мандрівник-дослідник
Нагороди
медаль «За трудову відзнаку»

Іван Гаврилович Аристов (19131972) — радянський гідрограф, дослідник Арктики й Антарктики, Почесний полярник.

Біографія[ред. | ред. код]

Іван Гаврилович Аристов народився у 1913 році в сім'ї селянина в селі Ощепково, Вохомського району Костромської області. Закінчивши сільську школу, деякий час був зайнятий на сільськогосподарських роботах. У 1931 році переїхав жити до Ленінграда, де працевлаштувався на заводі «Червона Зоря»[1].

У 1936 році закінчив робочий факультет і, бажаючи продовжити навчання, вступив у Гідрографічний інститут при Головному управлінні Північного морського шляху. Влітку 1941 року початківець гідрограф був направлений для проходження практики в лоцмейстepськo-гідрографічну експедицію на гідробазі селища Провидіння Чукотського автономного округу[2]. Однак почалася Друга світова війна, і навчання довелося перервати[1].

Повернувшись з фронту, Іван Гаврилович знову вступив до інституту і закінчив його в 1947 році. Після закінчення навчання він залишився працювати гідрографом у Головному управлінні Північного морського шляху й впродовж наступних років побував у різних місцях Арктики та Антарктики: на Новосибірських островах, в Оленьоцькій затоці та на архіпелагах Карського моря. З 1947 по 1949 роки обіймав посаду начальника партії, потім, до 1952 року, — керівника експедиції Tіксінської гідpoбази[2]. Виконуючи обов'язки гідрографа і штурмана, він працював на дослідницьких суднах «Айсберг», «Вест», «Верещагін», «Донець», «Дослідник» і «Циркуль», брав участь у другій (19561958) і восьмій (19621964) Радянських антарктичних експедиціях і в експедиції до південного геомагнітного полюса[1].

За довгі роки, присвячені вивченню Арктики і Антарктики, Іван Гаврилович Аристов був нагороджений медаллю «За трудову відзнаку» і знаком «Почесному полярнику», а також його прізвище внесено в книгу пошани Гідрографічного підприємства Міністерства морського флоту[1].

Пішов на пенсію в 1968 році, в 1972 році загинув у автокатастрофі, похований у Санкт-Петербурзі на Південному кладовищі[1].

Пам'ять[ред. | ред. код]

На честь Івана Аристова названі мис бухти Плавникова Карського моря на східному Таймирі і банку в морі Амундсена в районі Землі Мері Берд в Антарктиді[1][3][4].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Имена на карте Арктики
  2. а б Краткая биография Ивана Гавриловича Аристова
  3. Попов С. В.: «Автографы на карте»
  4. Имена костромичей на карте мира[недоступне посилання з Май 2018]