Арцруні Григор
Арцруні Григор | |
---|---|
вірм. Գրիգոր Արծրունի | |
![]() | |
Народився |
15 (27) лютого 1845 Москва, Російська імперія |
Помер |
19 (31) грудня 1892 (47 років) Тифліс, Російська імперія |
Поховання | |
Країна |
![]() |
Діяльність | журналіст, публіцист, громадський діяч |
Alma mater | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла (1869) |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Знання мов | вірменська[1] |
Батько | Q16380151? |
Мати | Q29897030? |
Брати, сестри | Андреас Арцруні, Gevork Eremeevich Artsrunid і Sarkis Eremeevich Artsrunid |
Григор Арцруні́ (27 лютого 1845, Москва — 19 грудня 1892, Тифліс, нині Тбілісі) — вірменський ліберальний громадський діяч, публіцист.
Біографія[ред. | ред. код]
Освіту здобував у Московському університеті, Петербурзькому університеті та за кордоном.
Один із керівників руху за звільнення турецьких вірмен з допомогою Російської імперії.
1875 у Тифлісі заснував газети «Мшак» («Трудівник»). На шпальтах цієї газети, зокрема, дав високу оцінку книзі Віктора Абази «Історія Вірменії» (1888).
Арцруні був прихильником буржуазних реформ, капіталістичного розвитку Вірменії.
Творчість[ред. | ред. код]
У фейлетонах висміював пороки суспільно-літературного життя. Значну частину його робіт присвячено захисту реалізму.
Серед художніх творів Арцруні:
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела[ред. | ред. код]
- Калашьян В. А., «Общественные взгляды Григора Арцруни»,
- «Учёные записки Ереванского государственного русского педагогического института имени А. А. Жданова», 1949, том I.
Посилання[ред. | ред. код]
- Арцруні Григорій [Архівовано 17 грудня 2005 у Wayback Machine.] (рос.)
- Շիրվանզադեի հուշերը Գրիգոր Արծրունու վերաբերյալ [Архівовано 15 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- kamavor- Գրիգոր Արծրունին և նրա «Մշակը» [Архівовано 7 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- «Խոստովանություն. Գրիգոր Արծրունի [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.]». ֆիլմ՝ Նարինե Թուխիկյանի հեղինակային ֆիլմաշարից
|