Аршак II (опера)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Аршак II (значення).
Опера «Аршак II»
вірм. Արշակ Բ
італ. Arsace Secondo
Перша сторінка фортепіанної транскрипції увертюри опери «Аршак II», виданої в Константинополі у 1900 році під назвою «Олімпія»
Композитор Чухаджян Тигран Геворгович[1]
Автор лібрето Терзян Товмас Акопович[1]
Мова лібрето вірменська[1] і італійська[1]
Жанр драма
Кількість дій 4 Дія (театр)
Рік створення 1868[1]
Перша постановка 29 листопада 1945
Інформація у Вікіданих
CMNS: Аршак II у Вікісховищі

«Арша́к II» — опера на 4 дії Тиграна Чухаджяна, написана у 1868 році. Стала першою вірменською національною оперою[2][3][4][5][6][7], а також першою оперою в історії музичної культури Сходу[8][9][10]. Автор лібрето — Товмас Терзян.

Історія опери[ред. | ред. код]

Див. також: Тигран Чухаджян

Опера «Аршак II» — перша вірменська національна опера[3][4][6][7][11][12] і найбільший[13] твір Чухаджяна. Роботу над оперою композитор завершив у 1868 році в Константинополі. Записка про завершення опери в книзі Терзяна італійською мовою позначила народження вірменської національної опери[14]. Автором двомовного (вірменська, італійська) лібрето є поет і драматург Товмас Терзян, за стилем лібрето належить до лірико-драматичного жанру.

Тигран Чухаджян

Прем'єра першої постановки відбулась 10 березня 1868 року[15] в театрі «Наум»[16], твір виконувався в уривках[11] італійською оперною трупою. Композитор планував поставити оперу повністю наступного 1869 року[17], проте через несприятливі умови в Османській імперії[18], а також через відсутність матеріальних ресурсів, здійснити ці плани не вдалось. У 1871 році опера була видана[19]. За життя автора окремі номери з опери звучали в концертному виконанні[12] в Константинополі (під назвою «Олімпія»), Венеції і Парижі[14]. У 1873 році фрагменти з опери[20] були представлені на Всесвітній виставці у Відні[21].

Монументальна опера «Аршак II» написана в традиціях італійської історико-романтичної опери першої половини XIX століття — Россіні, Белліні і особливо раннього Верді[12][22]. Втілюючи ліричну ідею лібрето, Чухаджян тонко розкриває також героїчні і драматичні лінії опери. Головні дійові особи ― цар Великої Вірменії Аршак II, цариця Олімпія, княгиня Парандзем, князі Гнел, Тірит та інші[23]. Сюжет з історії Вірменії заснований на відомостях давньовірменських істориків Мовсеса Хоренаці і Фавстоса Бузанда[24]. Дія розгортається у 365—367 роках в Армавірі в епоху складних відносин Великої Вірменії, Персії і Рима. Музично-літературною ідеєю опера відображає прагнення вірменського народу XIX століття до національного і соціального звільнення[12]. За жанром «Аршак II» відноситься до європейської «великої опери» (Grand opera), де використовується великий симфонічний оркестр, хоровий і духовий ансамбль, розгорнуті масові сцени.

Після смерті Чухаджяна його оригінальні рукописи були відправлені до Вірменії у 1920-х роках його вдовою А. Абазян[25]. Вони були виявлені музикознавцем Г. Тиграновим у 1942 році[26], після чого розпочалось друге життя цього твору. Вперше цілком опера була представлена широкій публіці 29 листопада 1945 року[27]. Для нової постановки лібрето опери було оброблене А. Гулакяном, диригентом виступив М. Таврізян. «Аршак II» був поставлений в Неаполі, Відні та інших містах світу[28]. У 1956 році опера була поставлена в Москві у Большому театрі[28]. У 2001 році «Аршак II» був поставлений у США[29]. У 1988 році опера була екранізована[30].

Музичний керівник опери Сан-Франциско, музикознавець Кліфорд Кранна писав про оперу «Аршак II»:

Своїми незрівнянними двірськими переворотами, спробами вбивства і любовною ворожнечею опера «Аршак II» пропонує все, що можна очікувати від справжньої драми.[29]

Музичний критик Д. Стівенс, говорячи про оперу, відзначає вплив італійської опери середини XIX століття і звертає увагу на сильну ліричну виразність твору та близькість ідіом з творчістю Верді[31].

Сюжет[ред. | ред. код]

Цар Аршак II — жорстокий правитель, що вбив свого батька, царя Тирана, і вигнав рідного брата Гнела. Колись Аршак був закоханий у княгиню Парандзем, але коли вона вийшла заміж за його брата, Аршак одружився з царицею Олімпією. Минає час, і Парандзем благає царя Аршака дозволити Гнелу повернутися з вигнання. Лютий і безжальний цар наказує солдатам увести Парандзем. Незважаючи на перешкоди, Гнел таємно повертається і разом з другом Валенсією — командувачем вірменським військом — присягається помститься Аршаку. Валенсія приходить до царського палацу і намагається переконати царицю Олімпію в невірності Аршака і його бажанні одружитися з Парандзем. Валенсія освідчується Олімпії у коханні і пропонує втекти разом з сином. В той самий час Парандзем вбиває свого чоловіка Гнела, потім, через любовну ворожнечу і ненависть, сина і спадкоємця самого Аршака. Тиран Аршак відправляє царицю Олімпію у похмуру в'язницю. Привиди жертв крізь переслідують Аршака і Парандзем. Незабаром католикос Нерсес звільняє Олімпію, щоб відновити її право бути царицею Великої Вірменії. Вона прощає Аршака. Під час святкування у запалі ненависті Парандзем отруює вино і передає келих Олімпії, а частину отрути приймає сама. Насамкінець, у момент їх трагічної загибелі, Парандзем встигає нанести смертельне поранення царю Аршаку[32].

Дійові особи[ред. | ред. код]

Голові дійові особи опери[33].

  • Аршак II — цар Великої Вірменії;
  • Вардан — солдат Аршака;
  • Парандзем — принцеса Сюніка, дружина Гнела;
  • Гнел — принц Сюніка, брат Аршака;
  • Валенсія — принц Сюніка, командувач вірменською армією;
  • Олімпія — принцеса Великої Вірменії, дочка Римського імператора;
  • Нерсес — католикос Великої Вірменії;
  • Полісена;
  • привид царя Тирана;
  • привид Аршака / сін Олімпії.

Лібрето[ред. | ред. код]

Автор лібрето Товмас Терзян

Опера складається 4 актів[33].

Дія 1[ред. | ред. код]

Аршак II повертається з війни. Принц Тірит робить спробу вбити царя.

Дія 2[ред. | ред. код]

Солдати Аршака II арештовують принца Тірита.

Дія 3[ред. | ред. код]

Цар Аршак відправляє свою дружину, принцесу Олімпію до в'язниці. Аршак II пробачає зрадників.

Дія 4[ред. | ред. код]

Принц Спандарат намагажться отруїти царя Аршака.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
  2. ↑ Музыкальный энциклопедический словарь. — М., : «Советская энциклопедия», 1990. Архівовано з джерела 26 липня 2014. Процитовано 2013-04-06.
  3. ↑ а б Р. А. Атаян. Армянская Советская Социалистическая Республика. XVI. Музыка // Большая советская энциклопедия.
  4. ↑ а б George Grove, Stanley Sadie. The New Grove dictionary of music and musicians. — 1980. — С. 213.
  5. ↑ Театральная энциклопедия. — С. 25.
  6. ↑ а б Чухаджян Тигран Геворгович // Большой Российский энциклопедический словарь.
  7. ↑ а б Музыкальный энциклопедический словарь. — М. : Советская энциклопедия, 1990.
  8. ↑ Армянская советская энциклопедия. — Т. приложение «Советская Армения». — С. 578.
  9. ↑ Dzidzernak. — Cairo: April — July 2006. — № 2-3.
  10. ↑ Хронологічний: перша грузинська опера — 1897 [1][недоступне посилання з червня 2019], азербайджанська — 1907 [2] [Архівовано 10 серпня 2014 у Wayback Machine.], турецька — 1934 [3] [Архівовано 25 липня 2014 у Wayback Machine.], арабська — 2003 [4] [Архівовано 26 липня 2014 у Wayback Machine.], [5][недоступне посилання з лютого 2019], японська — 1952 [6] [Архівовано 13 січня 2008 у Wayback Machine.] і так далі.
  11. ↑ а б John Hamilton Warrack, Ewan West. The concise Oxford dictionary of opera. — Oxford University Press, 1996. — С. 92.
  12. ↑ а б в г Театральная Энциклопедия. — М. : Советская энциклопедия, 1961. — Т. I. — С. 293—294.
  13. ↑ Театральная Энциклопедия. — М. : Советская энциклопедия, 1961. — Т. V. — С. 797. Архівовано з джерела 3 серпня 2021
  14. ↑ а б GARINE par Gérald Papasian. Архів оригіналу за 18 липня 2009. Процитовано 6 квітня 2013.
  15. ↑ N. Tahmizian. The life and work of Dikran Tchouhadjian. — Los Angeles : Drazark Press, 2001. — С. 35.
  16. ↑ Театр Міхаеля Наума проіснував в Константинополі до 1870 року, коли був зруйнований в результаті пожежі (Міністерство культури Республіки Туреччина [Архівовано 25 липня 2014 у Wayback Machine.])
  17. ↑ Вірменська радянська енциклопедія. — Т. 9. — С. 66—67.
  18. ↑ David Stevens. An Armenian Opera: First Take // The New York Times. — October 17, 2001.
  19. ↑ Agop Jack Hacikyan, Gabriel Basmajian, Edward S. Franchuk. The Heritage of Armenian Literature: From the Eighteenth Century to Modern Times. — Wayne State University Press, 2005. — С. 381.
  20. ↑ Чухаджян Тигран Геворгович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  21. ↑ Русская музыкальная газета. — 1901. — № 19.
  22. ↑ Введенский Б. А. Большая советская энциклопедия. — Т. 47. — С. 485. Архівовано з джерела 22 березня 2014. Процитовано 2013-04-06.
  23. ↑ San Francisco Opera Association, War Memorial Opera House, 2001—2002, Arsace Secondo, Page 1 of 3 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 березня 2014. Процитовано 6 квітня 2013.
  24. ↑ Kevork B. Bardakjian. A reference guide to modern Armenian literature, 1500-1920: with an introductory history. — Wayne State University Press, 2000. — С. 536.
  25. ↑ The California Courier.
  26. ↑ М. Рухкян. Премьера «Аршака II»: напоминание о проблемах // Голос Армении. — 2007. — № 105 (Электронная версия). Архівовано з джерела 13 листопада 2007. Процитовано 2013-04-06.
  27. ↑ Опера «Аршак II» на сайте Abril Books. Архів оригіналу за 1 грудня 2008. Процитовано 6 квітня 2013.
  28. ↑ а б Р. Давтян. Анна Асатрян. “Аршак II” – первая армянская опера. // Ист.-филол. журн.. — 2007. — С. 290-293. (вірм.)
  29. ↑ а б Музыкант, открывший американцам «Аршака II». Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 6 квітня 2013.
  30. ↑ Аршак II. Информация о фильме. Архів оригіналу за 6 квітня 2013. Процитовано 6 квітня 2013.
  31. ↑ An armenian opera: first take.: «Arshak II comes across as basically a well-made mid-19th-century Italian opera, even in Armenian, and Chukhadjian displays a strong and well-shaped lyric expressiveness, influenced particularly by an obvious familiarity with the idiom of early Verdi.»
  32. ↑ Arshak II. Архів оригіналу за 4 квітня 2013. Процитовано 7 квітня 2013.
  33. ↑ а б Arshak II (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 березня 2014. Процитовано 6 квітня 2013.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аршак_II_(опера)&oldid=41001507