Асторія (готель, Сімферополь)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Асторія

Будівля готелю «Асторія».jpg

44°57′06″ пн. ш. 34°05′52″ сх. д. / 44.951666666694443109° пн. ш. 34.09777777780555397° сх. д. / 44.951666666694443109; 34.09777777780555397Координати: 44°57′06″ пн. ш. 34°05′52″ сх. д. / 44.951666666694443109° пн. ш. 34.09777777780555397° сх. д. / 44.951666666694443109; 34.09777777780555397
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія, Flag of the Soviet Union.svg СРСР і Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Сімферополь
Тип готель
Стиль архітектура модерну
Дата заснування 1910
Адреса Karla Marksa Street (Simferopol)d

Асторія. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Асторія
Асторія
Асторія (Автономна Республіка Крим)
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Готель «Асторія» — зруйнована будівлю, що існувала в Сімферополі за адресою вул. Карла Маркса, 16. Будинок побудований в 1910 році в стилі модерн і знесено в 2012 році[1]. Зараз на місці будівлі розташовується «Сквер Республіки». Готель «Асторія» перебувала поруч з будівлею кримського парламенту.

Історія[ред. | ред. код]

Попередника будівлі, також будинок № 16, було зведено 1866 року на кошти С. М. Спіро, що був редактор-видавцем газети «Кримський вісник». Спочатку в будівлі розташовувалася друкарня і літографія. У 1880 році в будівлі розташовувалася редакція газети «Таврида». У 1885 році приміщення дісталося мелітопольській купчисі С. Г. Спіро. З 1890 року будинок став резиденцією газети «Кримський вісник»[2]. Пізніше видання перебазувалося до Севастополя[3].

У 1910 році в новій будівлі на цьому місці розташувався кінотеатр «Ампір». Будівля пізніше використовувалося як театр. У 1929 році кінотеатр був перейменований на «Прожектор», в 1931 році — на «Культ-фільм», а потім — «Юнгштур-мом». У 1930-ті роки приміщення використовувалося як єврейський клуб. Після німецько-радянської війни в будівлі знаходився готель «Асторія», однойменний ресторан і фотостудія. З 1935 року в будівлі проживав геолог Петро Двойченко. За часів СРСР в будівлі також розташовувалися управління рибної промисловості Криму, млиновий відділ Наркомпроду та магазин «Дитячий світ»[2][3].

У 1990-ті роки будівля була закрита на ремонт через пожежу, а власником приміщення стало ЗАТ «Сучасні інформаційні технології», головою якого був політик і підприємець Андрій Сенченко. Ремонтні роботи, однак, не були проведені, в результаті чого будівля обвалилася, залишилася стояти лише фасадна стіна. Самотня фасадна стіна в центрі Сімферополя була прозвана місцевими жителями «стіною плачу». Частина стіни використовувалася для розміщення реклами[3][4].

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg 1960-ті роки. Ресторан Асторія та фотоательє

З 2001 року почалося розроблення проєктно-вишукувальної документації для створення на місці будівлі бізнес-центру з п'ятизірковому готелем. У липні 2005 року «Сучасні інформаційні технології» уклали договір оренди на ділянку землі під будівлею. У квітні 2006 року Рада міністрів Криму включив будівлю до реєстру пам'яток архітектури і повернув його в державну власність[5]. 16 листопада 2006 року рішенням міськради на ділянці було заборонено проводити проєктно-вишукувальні роботи[6].

Бічний вид на будівлю, 2011 рік

У грудні 2006 року міська рада Сімферополя розірвав орендний договір з компанією «BS — холдинг ЛТД», яка орендувала цю ділянку землі через припинення її існування. Також міськрада не підтримала передачу будівлі в оренду «Сучасним інформаційним технологіям»[7]. За словами Сенченка, міський голова Сімферополя Геннадій Бабенко просив хабаря за продовження робіт його компанією та попереджав, якщо якщо Сенченко не заплатить 300 тисяч доларів, то його компанія втратить будівлю. Тоді ж Сенченко направив заяву про корупцію Бабенко прокурору Криму Вікторові Шемчуку[5]. На думку депутатів сімферопольської міської ради від фракції «Блок за Януковича!», причиною конфлікту став утиском бізнес-інтересів Сенченко[8].

У 2007 році російський підприємець і депутат Державної думи Олександр Лебедєв висловив бажання придбати будинок і побудувати на його місці перший в Сімферополі п'ятизірковий готель. Пізніше Лебедєв став власником будівлі. Лебедєв планував інвестувати в будівництво нового готелю 20 мільйонів доларів[9]. 27 червня 2007 року на позачерговому засіданні міського виконавчого комітету Сімферополя було вирішено знести будівлю в зв'язку з його аварійним станом. Крім того, в 2007 році суд скасував рішення міськради про повернення ділянки землі під готелем «Асторія» у власність міста, таким чином власником будівлі залишилася компанія Сенченко[6][10].

У квітні 2011 року Сімферопольська міська прокуратура направила позов до Окружного адміністративного суду Криму з вимогою припинити право власності на будівлю приватної компанії і знести будівлю як аварійну[4]. У лютому 2012 року суд задовольнив позов, оскільки власник не вжив дій з реконструкції споруди[3][11] . Оскільки будівля не підлягала відновленню, члени Громадської ради при Раді міністрів Криму підтримали знесення об'єкта. У травні 2012 року депутати Верховної Ради Криму виділили на знесення будівлі і подальшу розчистку території 320 тисяч гривень[12]. Крім того, під стінами міськради відбувся мітинг на підтримку знесення будівлі[13] . Знесення будівлі в результаті схвалив виконком Сімферопольської міськради[14]. 29 травня 2012 року було розпочато знесення об'єкта[15].

Сквер Республіки, побудований на місці «Асторії»

31 травня 2012 року прокурор Сімферополя Марченко за позовом активіста Сергія Веселовського дав доручення провести перевірку законності знесення фасаду[16]. В ході знесення було знайдено підвали будівлі, де в роки окупації міста розташовувалося німецьке казино[17].

Подальша доля[ред. | ред. код]

Влітку 2012 року було проведено анкетування 4 тисяч чоловік. За підсумками опитування, 2,6 тисяч осіб висловилися за створення скверу на місці знесеної споруди[3][18]. Крім того, глава Сімферополя Віктор Агєєв заявляв, що розглядався варіант відновлення фасадної стіни будівлі[19].

Новий «Сквер Республіки» був відкритий 1 червня 2013 року в день міста. Центральне місце в сквері зайняв фонтан у вигляді глобуса, на якому зображений контур півострова Крим. Крім того, були побудований бювет і дитячий майданчик. Первісна вартість скверу склала 121 тисячу доларів[3] . Пізніше влада міста оголосила про збільшення вартості скверу до 900 тисяч гривень[20]. Влітку 2016 року в сквері було встановлено пам'ятник ввічливим людям.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Историк против сноса гостиницы "Астория" в Симферополе. kafanews.com (ru). Процитовано 2020-08-04. 
  2. а б Гостиница Астория. Крымский архитектурный портал (ru). Процитовано 2020-08-04. 
  3. а б в г д е ул. Екатерининская, 16, гостиница «Астория» (Симферополь) — путеводитель по отдыху в Крыму. jalita.com. Процитовано 2020-08-04. 
  4. а б «Союзовец» Петров предлагает провести общественные слушания о будущем участка под нынешней «Стеной плача» (добавлено ФОТО). Новый День (ru). 2012-05-24. Процитовано 2020-08-04. 
  5. а б «Интеллект нации» Бабенко повысил ставки: за землеотвод под бизнес-центр симферопольский мэр потребовал 300 тысяч долларов. Новый День (ru). 2006-12-26. Процитовано 2020-08-04. 
  6. а б Симферопольский мэр объявил «бульдозерную войну» депутату Госдумы Лебедеву. Новый День (ru). 2007-07-02. Процитовано 2020-08-04. 
  7. Земельный участок под стенами крымского парламента вернули в собственность Симферополя. Новый День (ru). 2006-12-15. Процитовано 2020-08-04. 
  8. К Новому году Мороз и Медьведько получат от симферопольских регионалов жалобу на народного депутата. Новый День (ru). 2006-12-27. Процитовано 2020-08-04. 
  9. Россияне поселят туристов перед крымским парламентом. delo.ua (ru). Процитовано 2020-08-04. 
  10. Симферопольский мэр проиграл битву за лакомый кусок земли под стенами крымского парламента. Новый День (ru). 2007-05-16. Процитовано 2020-08-04. 
  11. Суд лишил Лебедева "стены плача" в центре Симферополя (ИСПРАВЛЕНО). Центр журналистских расследований (ru). 2012-02-27. Процитовано 2020-08-04. 
  12. На снос «стены плача» в Симферополе из бюджета Крыма выделили 320 тысяч гривен. Центр журналистских расследований (ru). 2012-05-23. Процитовано 2020-08-04. 
  13. Симферопольцы потребовали снести «стену плача» (ФОТО). Bagnet.org (ru). Процитовано 2020-08-04. 
  14. Исполком Симферопольского горсовета одобрил снос «Астории». www.kianews.com.ua (ru). Процитовано 2020-08-04. 
  15. В Симферополе сносят «стену плача». Центр журналистских расследований (ru). 2012-05-29. Процитовано 2020-08-04. 
  16. Общественник: Бизнес-партнер Аксенова начал снос симферопольской «Астории» до окончания прокурорской проверки. Новый День (ru). 2012-06-12. Процитовано 2020-08-04. 
  17. В центре Симферополя обнаружили немецкое казино. kp.ua (ru). Процитовано 2020-08-04. 
  18. В Симферополе вместо "стены плача" решили создать сквер. Центр журналистских расследований (ru). 2012-07-05. Процитовано 2020-08-04. 
  19. В центре Симферополя могут восстановить снесенную стену плача - Свежая газета. fresh.org.ua. Процитовано 2020-08-04. 
  20. Новый сквер на месте бывшей “Астории” обойдется Симферополю в 900 тысяч. Центр журналистских расследований (ru). 2013-04-25. Процитовано 2020-08-04. 

Посилання[ред. | ред. код]