Атаргатіс
| Атаргатіс | |
|---|---|
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі |
Атаргатіс — сирійська богиня, яку почитали в Бамбіку (Едеса) в Месопотамії[1].
Опис[ред. | ред. код]
Палестинські води замінили їй лускою шкіру[2]. Образила Афродіту, і та вселила їй любов до смертного, вона народила Семіраміду, від сорому кинулася в озеро і стала рибою[3]. Лукіан згадує її як мати Семіраміди, її зображення в Геліополі у вигляді риби[4].
Поважалася в Північній Сирії, частково у хананеїв і фінікійців, але особливо у филистимлян, де вона була жіночою формою Дагона і, подібно до нього, зображалася з нижньою частиною тіла риби. З цим пов'язувалися легенди про перетворення її на рибу в Ієраполі, а також уявлення про неї, як про божество плідної вологи. Важливим центром поклоніння їй був Аскалон (нині Ашкелон).
Лукіан у своєму трактаті «Про сирійську богиню» наводить опис її храму і обрядів, що проводилися в ньому на її честь. Однак його «Сирійська богиня», тотожна з Деркето, носить риси, запозичені і від фригійської Кібели, і від грецьких божеств, і культ її носить печатку синкретизму.
Імена[ред. | ред. код]
- Атаргатида
- Деркето (Δερκετώ)[5] - грецьке спотворення арамейського імені Астарти - Атаргата (івр. עתרעתה [6]) або Тарата.
Згідно зі Страбоном, її справжнє ім'я Афара, хоча Ктесій називає її Деркето.
Відповідно до античної традиції, Деркетія (Деркето) - «Дочка Вавилона»[7].
Сузір'я[ред. | ред. код]
Дехто вважає її сузір'ям Діви[8]. За міфом вона впала з неба біля Бамбіки, і риба, що жила в озері, врятувала її. Риба стала сузір'ям[9]. Породження великої риби стали сузір'ям Риб[10]. Варто згадати, що з ім'ям Деркето пов'язували появу на небі сузір'я «Південна Риба». При храмах богині були священні озера з рибами.
Євгемеризм[ред. | ред. код]
За тлумаченням, її ім'я походить від сирійської цариці Гатіди, яка забороняла підданим їсти риб.
Згідно з Ксанфом Лідійським, лідієць Мопс кинув її з сином Іхтієм за жорстокість в Аскалонське озеро, де її з'їли риби[11][12].
За іншими, Атарата - дружина царя Дамаску, чия могила в Дамаску[13].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Страбон. География XVI 1, 27 (стр.748)
- ↑ Овидий. Метаморфозы. IV, 44.
- ↑ Примечания Ф. А. Петровского в кн. Овидий. Собрание сочинений. СПб, 1994. В 2 т. Т.2. С.501
- ↑ Лукиан. О сирийской богине, 14.
- ↑ Любкер Ф. Реальный словарь классических древностей. М., 2001. В 3 т. Т.3. С.347-348
- ↑ Здесь «ъ» означает резкий гортанный звук айн
- ↑ Любкер Фр. Реальный словарь классических древностей: В 3-х тт. — М., 2001. — Т. 1. — С. 432.
- ↑ Псевдо-Эратосфен. Катастеризмы 9
- ↑ Псевдо-Эратосфен. Катастеризмы 38
- ↑ Псевдо-Эратосфен. Катастеризмы 21
- ↑ Афиней. Пир мудрецов VIII 37, 346с-е
- ↑ The Syrian Goddess
- ↑ Юстин. Эпитома Помпея Трога XXXVI 2, 2