Ата-Беїт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ата-Беїт

42°43′24″ пн. ш. 74°35′37″ сх. д. / 42.7232° пн. ш. 74.5936° сх. д. / 42.7232; 74.5936
Країна Киргизстан Киргизстан
Розташування село імені Суйменкула Чокморова
Тип цвинтар і меморіал
Дата заснування 2000
Ата-Беїт. Карта розташування: Киргизстан
Ата-Беїт
Ата-Беїт
Ата-Беїт (Киргизстан)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Меморіальний комплекс «Ата-Беїт» знаходиться у селі імені Суйменкула Чокморова за 30 км від Бішкека[1][2][3][4][5].

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Комплекс «Ата-Беїт» (кирг. Ата-Бейит, Могила батьків) був офіційно відкритий 30 серпня 1991 року. Тут спочатку було перепоховано тіла 137 діячів Киргизстану різних етносів, які були розстріляні та поховані тут же, в руїнах печі для випалу цегли на початку листопада 1938 року[6].

31 серпня 1991 року парламент Киргизстану оголосив державну незалежність республіки[7]. Меморіальний комплекс «Ата-Беїт» було збудовано за ініціативою першого президента Киргизії Аскара Акаєва 8 липня 2000 року на згадку про жертв репресій 1930-х років.

Метою комплексу є відновлення та збереження історичної пам'яті про найважливіші етапи розвитку киргизької державності.

У центрі комплексу розташований цвинтар. 14 червня 2008 року в історико-меморіальному комплексі «Ата-Беїт» був похований киргизький письменник Чингіз Айтматов. У 2010 році тут були поховані тіла загиблих від куль снайперів учасників державного перевороту 7 квітня 2010 року.

У 2016 році в комплексі відкрили пам'ятник героям та загиблим під час національно-визвольного повстання киргизького народу проти царату у 1916 році.

Репресовані[ред. | ред. код]

Тіла загиблих знайшли завдяки визнанню одного з колишніх співробітників НКВС Киргизької РСР. Батько Бубури Кидиралієвої, перебуваючи при смерті 1980 року, розповів дочці таємницю розстрілу.

Загальний вигляд

Після свого повноліття вона оприлюднила цю таємницю. Тіла були скинуті в піч для випалу цегли на Чон-Таші. Серед них — засновники киргизької радянської держави, перші наркоми.

Під час розкопок було виявлено простір розміром 4×4 м на глибині 40 см, у якому знаходилося 137 скелетів людей, за деяких були особисті документи. Після ексгумації тіла перевезли на цвинтар «Ата-Беїт» за 100 м від розкопок. 30 серпня 1991 року відбулася державна траурна церемонія перепоховання останків жертв, знайдених на Чон-Таші. Наступного дня, 31 серпня 1991 року, було проголошено незалежність Киргизстану.

З правого боку музею розташована меморіальна дошка, на якій вигравіювано імена загиблих.8 листопада у Киргизії відзначається як день вшанування жертв репресій 1937—1938 років. У музеї МК «Ата-Беїт» зберігаються особисті речі та архівні матеріали репресованих.

Опис частини монумента[ред. | ред. код]

У комплексі поховано тіла 138 киргизстанців 19 національностей, у тому числі голови Ради Народних комісарів Киргизької РСР Ю. Абдрахманов, Б. Ісакеєв, секретар Кіробкому Т. Айтматов, народний комісар землеробства Еге. Есенаманов, народний комісар освіти К. Тинистанов та багато керівників партії. Чон-Таш — єдине в Киргизстані документально встановлене місце злочинів.

Комплекс «Ата-Беїт» є структурним підрозділом мерії м. Бішкек. Площа комплексу складає 2 га. До складу комплексу входять скульптурна композиція та музей, піч з випалювання цегли — місце, де було розстріляно та спочатку поховано 137 осіб; пам'ятник-меморіал.

У музеї «Ата-Беїт» на площі 400 м² представлені документи та фотографії політичного розвитку Киргизстану 1920—30-х років, матеріали про жертви Чон-Таського поховання. Автори експозиції музею — наукові співробітники Державного історичного музею А. Ісраїлова, О. Іллінська, К. Кімалаєв.

Основні завдання[ред. | ред. код]

  • Експлуатаційні маршрути, оглядові та тематичні екскурсії
  • Дні спеціалізованого обслуговування галузі промисловості, школярів, учнів ВНЗ, СУНЗ та воїнів
  • Спеціальні політико-виховні заходи для молоді
Місце поховання Ч. Айтматова

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ До 2000 року мало назву Чон-Таш.
  2. ↑ Ялинки пофарбували до саміту СНД у Киргизстані. 24 Канал (укр.). 28 серпня 2016. Процитовано 15 жовтня 2023.
  3. ↑ Vitaly, Signatulin (16 квітня 2019). На Іссик-Кулі, з духом Айтматова. grinchenko-inform.kubg.edu.ua (укр.). Процитовано 15 жовтня 2023.
  4. ↑ 7 квітня у фотографіях. tsn.ua. 7 квітня 2011. Архів оригіналу за 10 квітня 2011. Процитовано 15 жовтня 2023. Фото 17. Киргизстан, Ата-Беїт. Родич людини, яка загинула у квітні 2010 року під час політичної кризи у Киргизстані, молиться під час меморіальної церемонії з нагоди річниці кривавих зіткнень. (AFP)
  5. ↑ ПОЗИЦІЯ КИРГИЗСТАНУ: У ДЕРЖАВНІЙ СКАРБНИЦІ ЛИШИЛОСЯ 16 МЛН ЄВРО. 5.ua. 10 квітня 2010.
  6. ↑ 20 лет назад страна похоронила 137 славных сыновей. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
  7. ↑ Чоротегин Т. К., Молдокасымов К. С. Кыргыздардын жана Кыргызстандын кыскача тарыхы: (Байыркы замандан тартып бүгүнкү күнгө чейин). — Бишкек, 2000. — (Краткая история кыргызов и Кыргызстана. На кыргызском языке). (ISBN 9967-00-001-5). — 160 стр.

Література[ред. | ред. код]

  • Абдрахманов, Болотбек Джумашевич. Діяльність Органів Державної Безпеки Киргизстану У 1918—1953 рр.: Спеціальність: 07.00.02 — вітчизняна історія: Автореферат дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. — Бішкек, 2013. — 27 стор.
  • Абдрахманов Б. Д. Деякі об'єктивно-суб'єктивні джерела політичних репресій у Киргизстані в 30-х роках XX століття через призму діяльності каральних органів республіки [Текст]/Б. Д. Абдрахманов// журнал «Наукові праці ЮКГУ ім. М.Ауезова». — Шимкент, 2012. — № 1. — С. 227—232.
  • Абдирахманов, Төлөбек; Абдалієва, Голзада. Еркіндік, теңдик, егемендүүлүк күрөштөрү жана Үркүндөр: Бірінчі кітеп / Жооптуу ред. Т. К. Чоротегін. — Бішкек: ЖИ «Сарибаєв Т. Т.» басмаканаси, 2016. — 364 б. , сүрөт. — ISBN 978-9967-04-759-4. (Свобода, рівність, боротьба за незалежність та масові втечі. Киргизькою мовою).
  • Айтматова, Троянда Торекулівна. Мій батько, як державний діяч. — Бішкек: Kyrgyzpatent, 2020. — 148 стор. — ISBN 9967480513, 9789967480513.
  • 1916—2016: Улуттук боштондук көтөрүлүштүн жана Улуу Үркүндүн өчпөс тарихи: Борбордук Азіядаги жана Киргизстандаги 0 жылдик мааракесине арналган ел аралик абомій-тажрийбалик жийиндин матеріалдари: 2016-жілдин 21-жовтня. Бішкек шаари / Жооптуу редакторлор Т.Чоротегін, К.Молдокасимов. — Бішкек: MaxPrint бамаси, 2016. — 416 + iv бет, сүрөт, карта. –– «Тарих дружина маданіт жилін» даярдоо жана өткөрүү боюнча Мамлекеттик дирекція. — КР Білим берҮҮ жана або міністрліги. — КР Білим берем академіяси. — КР УІАси. — «Киргиз Тарих Коому» ел аралик коомдук бірикмесі. — Киргиз Респ. Президентинін Апаратина караштуу «Мурас» фонду. — «Тарих жана мурас» түрмөгү. — ISBN 978-967-12-616-9. (1916—2016: Незабутня історія національно-визвольного повстання та Великого результату. Киргизькою мовою.)
  • Доор жаңырткан елдік ыңкилаптар: 2005-жілдин 24 мартинда дружина 2010-жілдин 7-апрелінде Киргизстанда жүзөгө ашкан елдик ыңкилаптардын мааракелеріне . рага), З. Ж. Ергешов, ж.б. — Екінчі, толукталган басилиш. — Бішкек: КРПжӨ ІБнин алдиндаги «Друкарня» мамл. ішк. 2015. — 302 + XVI б. , сүрөт. — «Мурас» фонду. — ["Тарих жана мурас" түрмөгү]. — ISBN 978-9967-12-475-2. (Народні революції, що оновили епоху. Киргизькою мовою).
  • Киргизстандаги саясій репресіянин курмандиктари (1920-1953-жж.) / Ред. Т. Абдирахманов. — Бішкек: Бійіктік Плюс, 2020. — Т. 1-10. — І.Арабаєв атіндаги КМУ. — ISBN 9789967048331. (Жертви політичних репресій у Киргизстані (1920—1953 рр.): 10 томів, киргизькою мовою.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ата-Беїт&oldid=41002325