Киргизька мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Киргизька мова
Поширена в: Киргизстан, Китай, Афганістан, Таджикистан
Регіон: Середня Азія
Носії: 3,5 млн.
Класифікація: Тюркська
Офіційний статус
Державна: Киргизстан
Офіційна: Киргизстан
Коди мови
ISO 639-1 ky
ISO 639-2 kir
SIL kir
Verbreitungsgebiet der kirgisischen Sprache.PNG

Киргизька мова (Кыргыз тили, Кыргызча, قىرعىزچا, قىرعىز تىلى, Kyrgyz tili, Kyrgyzça) — мова киргизів, одна з тюркських мов. Є державною мовою Киргизстану. Розповсюджена у Киргизстані та, частково, в Китаї (Сіньцзян-Уйгурський автономний район), Афганістані, Туреччині, Пакистані (Chitral), Росії, Таджикистані та Казахстані. Загальна кількість мовців — близько 3,5 мільйонів. Має декілька груп діалектів.

Фонетичні особливості киргизької мови: розрізнення голосних за часокількістю (довгі та короткі), послідовний сингармонізм, на початку слова характерна дзвінка африката ж/дж, яка відповідає й/ж/дь в інших тюркських мовах.

Морфологія типова для тюркських мов. Вказівні займенники мають, як правило, дві форми — з кінцевим та без нього: бул/бу «цей». Заперечувальний аспект дієслова висловлювано за допомогою афікса -ба-, але в деяких випадках може застосовуватися заперечувальне слово эмес.

Лексика літературної мови має значну кількість запозичень з арабської, фарсі та російської мови.

У 1924 році розроблено киргизьку писемність на основі арабської графіки, після 1926 року — на основі латинки, а з 1940 року й по цей час уживано кирилицю в Киргизстані та змінену арабську абетку в Китаї.

Місце киргизької мови серед тюркських мов[ред.ред. код]

Киргизька мова має багато спільного з угорно-алтайськими мовами, можливо будучи походженням східнотюркською мовою; але в сучасному стані вона все таки ближча до кипчацьких мов, утворюючи всередині них окрему киргизо-кипчацьку підгрупу.

Поява письмових джерел киргизькою мовою[ред.ред. код]

Письмові джерела середньоазійських монгольських керманичів відомі починаючи з XV століття. Їхньою мовою була чагатайська (давньоузбекська), заразом в усному спілкуванні використовували місцеві діалекти, частина яких пізніше утворила киргизьку мову. Від цього періоду залишилися численні фольклорні тексти, обробка яких далека від завершення.

Хоча киргизька мова — генетично частина тієї самої гілки що й алтайські й інші мови на північний схід од Киргизстану, завдяки конвергенції з казахською в недавні часи, коли нова мова стала частково подібна до казахської, й іноді вважають, що обидві мови є частиною ногайської групи кипчакської частини тюркських мов. Проте, попри казахський вплив, киргизька залишається набагато ближча до алтайських мов, ніж до казахської.

Нова киргизька мова не мала унормованої писемної форми до 1923, в якому введено арабську абетку. Далі була заміна на латинську абетку, під проводом Касим Тинистанова у 1928 і на кирилицю у 1940. За роки незалежності, наступну зміну абетки обговорювано, але результат нульовий, можливо, тому що киргизька кирилиця відносно проста й особливо відповідна до мови.

Одна важлива різниця між киргизькою та казахською є та, що киргизька є майже універсальна, тоді як казахська лінгвістичної національної ідентичності немає. На початку 1990-х, Аскар Акаєв проводив агресивну політику представлення киргизької як державної мови, змусивши європейське населення, що залишилося, використовувати киргизьку в громадських ситуаціях. Суспільний тиск, щоб придушити цю зміну був досить сильний, відтак Російська частина штату Президента Акаєва влаштовує суспільний скандал 1992 загрожуючи піти у відставку, щоб драматизувати тиск «киргизофікації» не тубільного населення. 1992 року закони закликали перевести всі громадські справи цілком на киргизьку мову до 1997 року. Але в березні 1996, парламент Киргизстану ухвалив рішення, що робить російську мову державною мовою на рівні з киргизькою. Істотний тиск з Росії був сильним чинником у цій зміні, яка була частиною загального оновлення дружніх взаємин з Росією.

День киргизької мови[ред.ред. код]

Щорічно 23 вересня о Киргизстані відзначається День державної мови. У цей день у 1989 році Верховною радою Киргизької РСР був прийнятий закон «Про державну мову Киргизької РСР», який закріпив статус державної мови за киргизькою мовою. Згідно з цим законом, киргизька мова визнавалася державною, однак за кожним громадянином закріплювалося право вільного вибору мови спілкування. Також закон гарантував надання можливостей для вільного розвитку мов інших національностей, які проживають у республіці. Цей закон втратив силу 2 квітня 2004 після прийняття нового закону про державну мову. Прийняття закону «Про державну мову Киргизької РСР» сприяло подальшому розвитку киргизької мови та підвищення її престижу як державної мови, зробило внесок у підняття національної самосвідомості киргизького народу.

Приклад[ред.ред. код]

«Заповіт» Т. Г. Шевченка киргизькою мовою (переклав Толен Шамшиєв)

ОСУЯТ
Мен өлгөндө бул денемди,
Көрүнө жерге койгула?
Украина, сен жамсың
Кенен мекен койнуна.
Талаа бети көркөмдүгү
Көңүл дайым бурулсун.
Днепрдин толкундары: Шуулдай, дайым угулсун.
Душмандардын кочкул каны: Украина төрүнөн,
Көк деңизге агып кетсе,
Бир кудайга жүгүнөм.
Талаа, тоонун бүт жагынан,
Агып кетип, түгөнсүн.
Мына ушул болмоюнча,
Мен кудайды сүйбөсмүн.
Мени көмүп, тең тургула,
Чынжырларды үзгүлө!
Душмандарды бүт жоготуп,
Эркиндикти түзгүлө!
Эркин, улуу-үй бүлөдө,
Жаңы түшкөн из менен,
Мени унутбай, эстегиле,
Жылуу жумшак сөз менен!

Див. також[ред.ред. код]

(Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]