Атіс Кронвальдс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Атіс Кронвальдс
латис. Atis Kronvalds
KronvaldsAtis.jpg
Народився 15 квітня 1837(1837-04-15)[1]
Bunka Parish[d], Латвія
Помер 17 лютого 1875(1875-02-17)[1] (37 років)
Vecpiebalga[d], Вецпієбалгський край, Латвія
Громадянство Латвія Латвія
Діяльність мовознавець, письменник
Alma mater Тартуський університет
Знання мов латиська

Атіс Кронвальдс (латис. Atis Kronvalds; *15 квітня 1837 — †17 лютого 1875) — латвійський педагог і публіцист.

Біографія[ред. | ред. код]

Був учителем в Дерптської учительської семінарії. Його націоналістичні погляди найповніше були викладені в німецькій брошурі: «Nationale Bestrebungen» (1872), в якій він боровся з думкою балтійських німців, що освідчений латвієць повинен стати німцем. Кронвальдс бажав, щоб кожна народність зберігала своє власне обличчя. Цінні його спроби розробки латвійської і литовської мов і лексичні матеріали, повідомлені ним єпископу Ульману для «Lettisches Worterbuch» (Рига, 1872). Багато з новостворених ним латвійських і литовських слів використовувалися і пізніше.

Праці[ред. | ред. код]

  • Dzeja jeb poēzija (1869)
  • Vecas valodas jauni vārdi (1869)
  • Tēvuzemes mīlestība (1871)
  • Valodas kopējiem (1872)
  • Nationale Bestrebungen (1872)
  • Tautiskie centieni (1887)
  • Kopoti raksti 2 sēj. (19361937)
  • Izlase Tagadnei (1987)

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]