Ахметшин Марат Радикович

Ахметшин Марат Радикович
Народився	27 червня 1980(1980-06-27) Єлізово, Камчатська область, РРФСР, СРСР
Помер	3 червня 2016(2016-06-03) (35 років) Пальміра, Тадмур ·помер від ран
Країна	Росія
Національність	татарин
Діяльність	військовослужбовець
Alma mater	Михайлівська військова артилерійська академія
Знання мов	російська
Учасник	Інтервенція Росії в Сирію
Військове звання	Капітан
Нагороди

Марат Радикович Ахметшин (рос. Марат Радикович Ахметшин; 27 червня 1980, Єлізово — 3 червня 2016, Тадмор, Сирія) — російський офіцер, капітан ЗС РФ. Герой Російської Федерації (посмертно).

Біографія

Народився місті Єлізово Камчатського краю в сім'ї офіцера ВПС. Пізніше сім'я переїхала до міста Казань.

Закінчив середню школу №113 міста Казань, Казанську філію Михайлівської військової артилерійської академії у 2002 році.

Проходив службу у складі Північно-Кавказького (Південного) військового округу:

З червня 2002 по червень 2003 — командир гаубичного самохідно-артилерійського взводу 135-го мотострілецького полку (м. Прохладний, Кабардино-Балкарської Республіки) 19-ї мотострілецької дивізії.

З червня 2003 по грудень 2006 — командир гаубічної самохідно-артилерійської батареї.

З грудня 2006 по липень 2009 — помічник командира батальйону з артилерії.

З липня 2009 по червень 2010 — командир гаубічної артилерійської батареї у складі одного з полків 102-ї російської військової бази у Вірменії. У червні 2010 року звільнений у запас зі скорочення штатів.

У 2010-2015 роках працював інженером у Казані.

Поновлений на військовій службі у грудні 2015 року. Проходив службу у Західному військовому окрузі. Начальник розвідки штабу гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону у складі 3-ї мотострілецької дивізії.

Учасник інтервенції в Сирію у 2016 році. Виконував функції військового радника, навчав артилерійської стрільби сирійських військовослужбовців.

2 червня 2016 року був важко поранений у бою з повстанцями біля міста Пальміра і на наступний день помер у військовому шпиталі Тадмора.

Похований 6 червня 2016 року в селі Атабаєво.

Був одружений, виховував трьох дітей.

Нагороди

• Герой Російської Федерації (23 червня 2016, посмертно);
• Медаль «За зміцнення бойової співдружності» (2006);
• Медаль «За відзнаку у військовій службі» (Міноборони) 3-го ступеня (2006).

Джерела

• Ахметшин у базі даних сайту "Миротворець".
• Ахметшин Марат Радикович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
• 9 декабря — День воинской Славы Российской Федерации, День Героев, День георгиевских кавалеров и кавалеров Солдатской Славы (ордена) : [арх. 12.01.2017] // Республиканская общественная организация ветеранов (инвалидов) «Союз ветеранов Республики Татарстан». — 2016. — 9 грудня. — Дата звернення: 12.01.2017.
• Школа № 113 получила право называться именем Героя России Марата Ахметшина : [татар.] : [арх. 12.01.2017] // Республиканская общественная организация ветеранов (инвалидов) «Союз ветеранов Республики Татарстан». — 2016. — 13 декабрь. — Дата звернення: 12.01.2017.