Ацтекський календар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ацтекський календар

Ацтекський календар — система календарів, якою користувалися мешканці Ацтекської імперії. Поділялася на сонячний (цивільний або сільськогосподарський) та священний (тональпоуаллі) календарі.

Сонячний календар[ред.ред. код]

У повсякденному житті ацтеки користувалися календарем, заснованим на сонячному році, в якому було 365 днів. Рік було поділено на 18 місяців, в кожному з яких було по 20 днів, залишалося ще 5 днів, званих «порожніми» (немонтеми), які вважалися нещасливими. Його було успадковано від тольтеків. Ацтеки знали справжню тривалість року, є відомості, що поправка проводилася шляхом додавання шостого «порожнього» дня кожні 4 роки.

Рік отримав назву того дня по Священному календар, в якому він починався,. Назви місяців відображали, що сонячний календар був основою як сільськогосподарського, так і ритуального року: 1) Затримка Води (Атлькауало). Покровитель: Тлалок, Чальчіутлікуе. Ритуали. Жертвопринесення дітей водним божествам.

2) Білування Людини (Тлакашипеуаліцтлі). Покровитель: Шіпе-Тотек . Ритуали. Жертвопринесення воїнів; танок жерця зі шкірою, здертою з жертв.

3) Мале Бдіння (Тосостонтлі). Покровитель: Коатлікуе, Тлалок. Ритуали. Поховання шкіри жертв, жертвоприношення дітей.

4) Велике Бдіння (Уейтосостлі). Покровитель: Сінтеотль, Чікомекоатль. Ритуали. Благословення нової кукурудзи; жертвоприношення дівчини.

5) Посуха (Тошкатль). Покровитель: Тецкатліпока, Уїцилопочтлі. Ритуали. Жертвопринесення персонификаций богів.

6) Поїдання бобової каші (Ецалькуалістлі). Покровитель: Тлалок. Ритуали. Ритуальне удушення людей-персонифікацій водних божеств; ритуальні обмивання і танці.

7) Мале свята на честь богів (Текуілуітонтлі). Покровитель: Шуішточіуатль, Шочіпіллі. Ритуали. Жертвопринесення людей-персонифікацій богів; церемонія солеварів.

8) Велике свята на честь богів (Уейтекуіутль). Покровитель: Шілонен. Ритуали. Свято богині молодої кукурудзи; роздавання знатю подарунки та їжу простолюдинам.

9) Принесення квітів (Тлашочімако). Покровитель: Уїцилопочтлі. Ритуали. Всі зображення богів прикрашаються квітковими гірляндами. Бенкет з кукурудзяними коржиками та індичкою.

10) Дозрівання фруктів (Шокотлуеці). Покровитель: Шіутекутлі. Ритуали. Спалення жертв для богів вогню.

11) Місяць збирання (Очпаністлі). Покровитель: Тласольтеотль. Ритуали. Підмітання будинків, відновлення доріг; ігрові битви.

12) Повернення богів (Теотлеко). Покровитель: Тецкатліпока. Ритуали. Привітальні церемонії на честь повернення богів на землю; ритуальне сп'яніння, вогненні жертвопринесення.

13) Свято гір (Тепеіуітль). Покровитель: Тлалок. Ритуали. Церемонії, присвячені богам гірських дощів; людські жертвоприношення і ритуальний канібалізм.

14) Птах Кечоллі (Кечоллі). Покровитель: Мішкоатль-Камаштлі. Ритуали. Пост і подальше ритуальне полювання; жертвоприношення здобичіі ритуальний бенкет.

15) Підняття прапорів з пір'ям (Панкецалістлі). Покровитель: Уїцилопочтлі. Ритуали. Будинки та плодові дерева прикрашають паперовими прапорами; процесія; масові жертвопринесення.

16) Падіння вод (Атемостлі). Покровитель: Тлалок. Ритуали. Свято на честь водних богів; жертвоприношення дітей і рабів.

17) Холодна погода (Тітітль). Покровитель: Іламатекутлі. Ритуали. Магічні ритуали для викликання дощу; побивание жінок мішками з соломою, щоб ті плакали.

18) Врожай (Іскаллі). Покровитель: Шіутекутлі. Ритуали. Спорудження фігур богів з амарантового тіста; бенкет з тамалес і рослинами.

Найбільш химерні назви взяті з щомісячних святкувань і церемоній, решта демонструють заклопотаність селян зміною пір року, врожаєм і, понад усе, дощами, були постійним нагадуванням про те, що навіть у високогірній Мексиці посуха і голод були постійним ризиком. Саагун відзначав, що навіть в XVI ст ацтекський рік починався 2 лютого за григоріанським календарем.

«Порожні» дні були часом поганих ознак. Ацтеки не наважувались робити що-небудь в ці дні. Особливо вони намагалися уникати сварок, не проводилося жодних святкувань і не укладалися важливі угоди.

Священний календар[ред.ред. код]

Докладніше: Тональпоуаллі

Священний календар, який жерці використовували при прогнозі майбутнього, називався «Рахунок днів». В основі його лежав 260-денний цикл, що базується на комбінації чисел з 1 по 13 з 20 назвами днів ацтекського календаря. Кожен день мав свій знак.

1. Сіпактлі (Крокодил).

2. Еекатль (Вітер).

3. Каллі (Будинок).

4. Куецпаллін (Ящірка).

5. Коатль (Змія).

6. Мікістлі (Череп).

7. Масатль (Олень).

8. Точтлі  (Кролик).

9. Атль  (Вода).

10. Іцкінтлі  (Собака).

11. Осоматлі  (Мавпа).

12. Маліналлі (Трава).

13. Акатль (Очерет).

14. Оцелотль (Ягуар).

15. Куаутла (Орел).

16. Коскакуаутлі (Стерв'ятник).

17. Оллін (Землетрус).

18. Текпатль (Кремінь).

19. Кіауітль (Дощ).

20. Шочітль (Квітка).

Календар був досить незалежним від Сонячного Року і використовувався тільки для астрології і пророкувань. Інформація була закодована в піктографічних схемах тоналаматл(Книги Днів). Здійснюючи свої передбачення, жерці повинні були вивчити і оцінити різні, найчастіше суперечливі, чинники, які могли вплинути на певний день.

Рік складався з 20 тижнів по 13 днів, при настанні нового дня до дати додавалися одиниця і новий знак. Так, перший тиждень починалася в день 1 Крокодил і закінчувалася в день 13 Очерет. Після цього числа повторювалися, а знаки продовжували йти по порядку: другий тиждень починалася в 1 Ягуар і закінчувалася в 13 Череп і так далі.

Календарний цикл[ред.ред. код]

Найважливішим елементом часу був 52-річний період, іноді званий «Календарний Цикл», який був комбінацією 260-денного Священного року та 365-денного Сонячного року. Також їх ацтеки називали шіумолпіллі («зв'язка років»). Кожний з цих циклів повторювався нескінченну кількість разів, і будь-який день можна було виразити термінами цих двох різних календарів.

Новорічний день (1-й день першого місяця Сонячного року) випадав на 1-й день Очерету Священного року, комбінація, яка повторювалася кожні 52 роки. Ця цифра виходила шляхом взяття загального найменшого кратного 260 і 365. Обидва числа ділилися на 5 — 260 дає коефіцієнт 52, а 265 — коефіцієнт 73. Загальне найменше кратне є 5 х 52 х 73, тобто 18 980 днів, або 52 року. Подія, що мала місце в 1-й рік Очерету, могло статися в 1415, 1467, 1519 році в межах 52-річного інтервалу.

Найтривалішим елементом часу було два календарних цикла, або 104 роки. У циклі Венери було 584 дня, 5 циклів Венери дорівнювали 8 сонячним рокам. 104-річний період, який ацтеки називали «одна епоха», він був елементом першорядної важливості, оскільки на початку його збігалися Свщенний, Сонячний і Венеріанський роки.

Джерела[ред.ред. код]

  • Townsend, Richard F. (2000). The Aztecs (2nd edition, revised ed.). London: Thames & Hudson. ISBN 0-500-28132-7.
  • Smith, Michael E. (2003). The Aztecs (2nd edn. ed.). Malden, MA: Blackwell Publishing. ISBN 0-631-23015-7.
  • Boone, Elizabeth Hill (2007). Cycles of Time and Meaning in the Mexican Books of Fate. Joe R. and Teresa Lozano Long series in Latin American and Latino art and culture. Austin: University of Texas Press. ISBN 978-0-292-71263-8.