Новоюліанський календар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Новоюліанський календар — модифікація юліанського календаря, розроблена сербським астрономом, професором математики й небесної механіки Белградського університету Мілутіном Міланковичем 1923 року. Календарем користуються 11 помісних православних церков[1].

За новоюліанським календарем помилка в одну добу порівняно з тропічним роком накопичується приблизно за 43 500 років. Для порівняння, така ж помилка в юліанському накопичується приблизно за 128 років, а в григоріанському — приблизно за 10 000 років.

Новоюліанський календар заснований на 900-річному циклі. Протягом цього періоду скасовуються 7 із 9 вікових високосів. За високосні приймаються ті вікові роки, при діленні порядкового номера яких на 900 у залишку залишається 200 або 600. Починаючи з 2000 року, такими будуть: сам 2000, 2400, 2900, 3300, 3800 і т. д.

Таким чином, рік вважається високосним, якщо:

  • його номер без залишку ділиться на 4 і не ділиться на 100 або
  • його номер ділиться на 900 із залишком 200 або 600.

Всього на 900 років припадає 682 простих і 218 високосних років (в юліанському 400-річному циклі є 300 простих і 100 високосних, в григоріанському — 303 простих і 97 високосних років).

Григоріанський рік: 365,2425 діб = 365 + 0,25 — 0,01 + 0,0025 = 365 + 1/4 — 1/100 + 1/400

Новоюліанський рік: 365,242222… діб = 365 + 0,25 — 0,01 + 0,002222… = 365 + 1/4 — 1/100 + 2/900

Середня тривалість року в новоюліанському календарі становить 365,242222 доби. Це більше тривалості тропічного року (365,2421988 доби) на 0,000023 доби. Різниця становить менше двох секунд. Розбіжність в одну добу набігає приблизно за 43 500 років. Однак, точність новоюліанського календаря вища, ніж григоріанського, лише якщо обчислювати тропічний рік у секундах атомного або ефемеридного часу. Проте період осьового обертання Землі поступово збільшується, і тривалість тропічного року, виміряна в сонячних добах (а не в секундах), скорочується. Ця величина протягом декількох тисячоліть коливається між 365,2423 і 365,2424; та, ймовірно, наступні кілька тисяч років буде поводити себе подібним чином[2].

Нині Українська, Російська, Єрусалимська, Грузинська і Сербська Церкви, а також афонські монастирі для обчислення нерухомих свят користуються юліанським календарем, решта помісних церков — новоюліанським, який до 2800 року буде збігатися з григоріанським, тому іноді прийняту ними календарну систему помилково називають григоріанською. При цьому скрізь, крім Фінляндської православної церкви, дата Великодня обчислюється за юліанським календарем[3].

Джерела[ред.ред. код]

  1. В. Ф. Хулап. Календарь и пасхалия: история и современность. Око церковное. Процитовано 01.06.2017. 
  2. S. Cassidy. Error in statement of tropical year.(англ.)
  3. Красильников (1999). Солнце, Луна, древние праздники и новомодные теории. Процитовано 01.06.2017.