Новоюліанський календар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Календар
Основні відомості

Види календарів
Армеліна · Ассирійський · Аттичний · Ацтекський · Бахаї · Бенгальський · Буддійський · Бірманський · Вавилонський · Візантійський · Вірменський · Вікрам Самват · В'єтнамський · Гільбурда · Голоценський · Григоріанський · Грузинський · Давньогрецький · Дарійський · Зороастрійський · Ефіопський · Єврейський · Єгипетський · Індійський · Індуїстські · Іранський · Інки · Ірландський · Кельтський · Китайський · Конта · Комі · Коптський · Перський · Слов'янський · Сварожий · Сака ера · Інки · Перський · Православний · Лютеранський · Місяцелік · Мусульманський · Майя · Малайський · Мезоамериканський · Масонський · Міньго · Непальський · Новоюліанський · Пролептичний юліанський, Пролептичний григоріанський · Римський · Радянський · Румійський · Симетричний · Стабільний · Тамільський · Тайський місячний · Тайський сонячний · Тибетський · Трисезонний · Туркменський · Тувінський · Універсальний · Французький · Ханаанейський · Хараппський · Хакаський · Чучхе · Шведський · Шумерський · Старошведський · Unix · Юліанський · Яванський · Японський

Новоюліанський календар — модифікація юліанського календаря, заснована на циклічному обертанні Землі навколо Сонця; тривалість року становить 365,242222 діб; містить 218 високосних років на 900 років. Модифікація розроблена сербським астрономом, професором математики й небесної механіки Белградського університету Мілутіном Міланковичем 1923 року.

Історія виникнення календаря[ред. | ред. код]

Після введення григоріанського календаря в Українській Народній Республіці у 1918 році юліанський календар залишився тільки в Королівстві Румунія, Королівстві Сербів, Хорватів і Словенців та Королівстві Греція, в яких панівна Православна церква продовжувала чинити опір введенню нового календаря. Проте католицька частина населення цих країн вже давно відзначала всі свята за новим стилем, а православна - за старим. Такий різнобій приводив до непорозумінь, що змусив церкву і урядові органи зайнятися календарною реформою.

У травні 1923 року у Вселенському Патріархаті відбувся собор православних східних церков, скликаний патріархом Мелетієм IV. На ньому було обговорено календарне питання і прийнято рішення про реформу. Щоб не приймати григоріанський календар, «вихідний від католицького Папи», було вирішено ввести Новоюліанський календар. Цей календар був розроблений сербським астрономом, професором математики і небесної механіки Бєлградського університету Мілутіном Миланковичем.

Його стаття, що з'явилася в 1924 році в астрономічному віснику «Astronomische Nachrichten», називалася: «Кінець юліанського календаря і новий календар Східної Церкви». На відміну від григоріанського календаря в ньому викидається не 3 доби в 400 років, а 7 діб в 900 років.

Використання[ред. | ред. код]

Зараз новоюліанський календар, який до 28 лютого 2800 року буде повністю збігатися з григоріанським, використовують одинадцять Помісних Автокефальних Православних церков, зокрема Константинопольська православна церква, Александрійська православна церква, Антіохійська православна церква, Румунська православна церква, Болгарська православна церква, Кіпрська православна церква, Елладська православна церква, Польська православна церква, Албанська православна церква та Православна церква Чеських земель і Словаччини.

В даний час Православна Церква України, Єрусалимський Патріархат, Російська православна церква, Сербська православна церква, Грузинська православна церква, а також афонські монастирі для обчислення нерухомих свят користуються юліанським календарем. При цьому скрізь, крім Фінляндської православної церкви, дата Великодня обчислюється за юліанським календарем[1].

Дати переходу церков на новоюліанський календар[ред. | ред. код]

Особливості[ред. | ред. код]

За новоюліанським календарем помилка в одну добу порівняно з тропічним роком накопичується приблизно за 43 500 років. Для порівняння, така ж помилка в юліанському накопичується приблизно за 128 років, а в григоріанському — приблизно за 10 000 років.

Новоюліанський календар заснований на 900-річному циклі. Протягом цього періоду скасовуються 7 із 9 вікових високосів. За високосні приймаються ті вікові роки, при діленні порядкового номера яких на 900 у залишку залишається 200 або 600. Починаючи з 2000 року, такими будуть: сам 2000, 2400, 2900, 3300, 3800 і т. д.

Таким чином, рік вважається високосним, якщо:

  • його номер без залишку ділиться на 4 і не ділиться на 100 або
  • його номер ділиться на 900 із залишком 200 або 600.

Всього на 900 років припадає 682 простих і 218 високосних років (в юліанському 400-річному циклі є 300 простих і 100 високосних, в григоріанському — 303 простих і 97 високосних років).

Григоріанський рік: 365,2425 діб = 365 + 0,25 – 0,01 + 0,0025 = 365 + 1/4 – 1/100 + 1/400

Новоюліанський рік: 365,242222… діб = 365 + 0,25 – 0,01 + 0,002222… = 365 + 1/4 – 1/100 + 2/900

Середня тривалість року в новоюліанському календарі становить 365,242222 доби. Це більше тривалості тропічного року (365,2421988 доби) на 0,000023 доби. Різниця становить менше двох секунд. Розбіжність в одну добу набігає приблизно за 43 500 років. Однак, точність новоюліанського календаря вища, ніж григоріанського, лише якщо обчислювати тропічний рік у секундах атомного або ефемеридного часу. Проте період осьового обертання Землі поступово збільшується, і тривалість тропічного року, виміряна в сонячних добах (а не в секундах), скорочується. Ця величина протягом декількох тисячоліть коливається між 365,2423 і 365,2424; та, ймовірно, наступні кілька тисяч років буде поводити себе подібним чином[3].

Таблиця відповідності календарів[ред. | ред. код]

Графа «століття» означає період часу з 1 березня останнього року попереднього століття по останній день лютого (28 або 29) останнього року зазначеного століття.

Інші три графи означають різницю (в днях) між новоюліанським і юліанським, григоріанським і юліанським, новоюліанським і григоріанським календарями, відповідно.

Століття Новоюліанський − Юліанський Григоріанський − Юліанський Новоюліанський − Григоріанський
I −2 −2 0
II −1 −1 0
III −1 0 −1
IV 0 +1 −1
V +1 +1 0
VI +2 +2 0
VII +2 +3 −1
VIII +3 +4 −1
IX +4 +4 0
X +5 +5 0
XI +6 +6 0
XII +6 +7 −1
XIII +7 +7 0
XIV +8 +8 0
XV +9 +9 0
XVI +9 +10 −1
XVII +10 +10 0
XVIII +11 +11 0
XIX +12 +12 0
XX +13 +13 0
XXI +13 +13 0
XXII +14 +14 0
XXIII +15 +15 0
XXIV +16 +16 0
XXV +16 +16 0
XXVI +17 +17 0
XXVII +18 +18 0
XXVIII +19 +19 0
XXIX +20 +19 +1
XXX +20 +20 0
XXXI +21 +21 0
XXXII +22 +22 0
XXXIII +23 +22 +1
XXXIV +23 +23 0
XXXV +24 +24 0
XXXVI +25 +25 0
XXXVII +26 +25 +1
XXXVIII +27 +26 +1
XXXIX +27 +27 0
XL +28 +28 0

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Красильников (1999). Солнце, Луна, древние праздники и новомодные теории. Процитовано 01.06.2017. 
  2. Revised Julian calendar. Wikipedia (en). 2018-10-30. Процитовано 2018-12-15. 
  3. S. Cassidy. Error in statement of tropical year.(англ.)

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "easter", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "kalender", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.