Аґаков Леонід Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аґаков Леонід Якович
Народився 18 квітня 1910(1910-04-18) або 5 (18) квітня 1910[2]
Сьоткаси, Ядрінський повіт, Казанська губернія, Російська імперія
Помер 16 жовтня 1977(1977-10-16)[1][2] (67 років)
Чебоксари, Чуваська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РРФСР, СРСР
Поховання Чебоксарське кладовище № 1d
Країна  СРСР
Діяльність письменник
Знання мов російська і чуваська
Учасник німецько-радянська війна і радянсько-фінська війна
Членство Union of the Writers of the Chuvash Republicd
Жанр повість[d], оповідання і п'єса
Партія КПРС
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Аґаков Леонід Якович (нар. 18 квітня 1910 р. у селі Канапі, Чувашія) — чуваський радянський письменник.

Творчий доробок

[ред. | ред. код]

Автор п'єс "Обман" (1931), "Могутність" (1932); повістей "Якось навесні" (1939) — про революційне перетворення чуваського села, "Хлопчик із Юманли" (1964) — про виховання молодого покоління; збірок сатиричних оповідань "Козли" (1959), "Дорогий зять" (1962), "Добрі ліки" (1967) та ін. Роман "Надія" (1971) — на воєнно-патріотичну тему.[3]

Український переклади

[ред. | ред. код]
  • "Сім пар постолів". В кн.: "Оповідання чуваських письменників". К., 1964; "Солдатські діти". К., 1974.

Примітки

[ред. | ред. код]