Чуваська Автономна Радянська Соціалістична Республіка
| чув. Чăваш ACCP рос. Чувашская АССР Чуваська Автономна Радянська Соціалістична Республіка | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 Прапор
.svg) Герб
| |||||||||
| Девіз «Пӗтӗм тӗнчери пролетарисем, пӗрлешӗр!». | |||||||||
.png) | |||||||||
| Столиця | Чебоксари | ||||||||
| Мови | російська чуваська | ||||||||
| Форма правління | АРСР | ||||||||
| Історія | |||||||||
• Засновано | 21 квітня | ||||||||
• Ліквідовано | 1992 | ||||||||
| Площа | |||||||||
• 1926 | 18 343 км2 | ||||||||
| Населення | |||||||||
• 1926 | 894 500 осіб | ||||||||
| 48,8 осіб/км² | |||||||||
| Валюта | карбованець | ||||||||
| |||||||||
Чуваська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (Чуваська АРСР) , до 5 грудня 1936 — Автономна Чуваська Соціалістична Радянська Республіка) чув.Чăваш Автономиллĕ Социализмлă Совет Республики або Чăваш ACCP, рос.Чувашская Автономная Советская Социалистическая Республика або Чувашская АССР — автономна республіка у складі РРФСР, що існувала в 1925-1992 роках.
Столиця — місто Чебоксари.
Площа області на 01.01.1931 становила 17920 км², населення 909 100 чол., у тому числі 51 400 — міського населення (6,0 %), щільність населення — 50,7 чол/км². Національний склад: чуваші — 74,6 %, росіяни — 20,0 %, мордва — 2,7 %, татари — 2,5 %.
Утворена 21 квітня 1925 року на території Чуваської автономної області, що існувала з 24 червня 1920 року.
31 січня 1926 року була прийнята Конституція Чуваської АРСР.
З серпня 1929 по грудень 1936 республіка перебувала у складі Нижегородського краю (в 1932 році перейменованого в Горьковський край).
24 жовтня 1990 року Верховна Рада Чувашії прийняла декларацію про суверенітет республіки і затвердила її нову назву — Чуваська РСР. 24 травня 1991 З'їзд народних депутатів РРФСР затвердив дану назву, внісши поправку в ст. 71 конституції РРФСР 1978 року. Проте, позбавлення Чувашії статусу АРСР суперечило ст. 85 конституції СРСР. Таким чином, до розпаду СРСР дані рішення про зміну статусу республіки були сумнівними.
З 16 травня 1992 року — моменту опублікування Закону РФ «Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) РРФСР» Чуваська РСР стала називатися Чуваська Республіка.[1]
На 1 жовтня 1931 року в республіці було 18 районів, в які входило 614 сільрад, 6 міст, у тому числі 1 (Чебоксари — 12246 жит. На 01.01.1931) виокремлено в самостійну адміністративно-господарську одиницю, робочих селищ — 1, сільських населених пунктів — 2 476.
Райони Чуваської АРСР на 1 січня 1931:
- Алатирський район
- Аліковський район
- Больше-Батиревський район
- Вурнарський район
- Ібресінський район
- Канашський район
- Козловський район
- Красно-Четаївський район
- Мало-Яльчиковський район
- Маріїнсько-Посадський район
- Порецький район
- Татаркасинський район (центр — с. Великий Сундир)
- Урмарський район
- Цивільський район
- Чебоксарський район
- Шемуршинський район
- Шихирдановський район
- Ядрінський район
- ↑ Закон Российской Федерации от 21 апреля 1992 года № 2708-I «Об изменениях и дополнениях Конституции (Основного Закона) РСФСР» // Ведомости Съезда народных депутатов РСФСР и Верховного Совета РСФСР. — 1992. — № 20. — ст. 1084. Данный закон вступил в силу с момента опубликования в Российской газете 16 мая 1992 года.
- This article incorporates public domain text from the Library of Congress Country Studies [Архівовано 10 грудня 1997 у Wayback Machine.]
Абхазька АРСР (1930—1992) • Аджарська АРСР (1921—1990) • Башкирська АРСР (1919—1990) • Бурятська АРСР (1923—1990; Бурят-Монгольська АРСР до 1958) • Горно-Алтайська АРСР (1990—1991) • Горська АРСР (1920—1924) • Дагестанська АРСР (1921—1991) • Кабардинська АРСР (1944—1957) • Кабардино-Балкарська АРСР (1936—1944; 1957—1991) • Калмицька АРСР (1935—1943; 1958—1990) • Карачаєво-Черкеська АРСР (1990—1991) • Каракалпацька АРСР (1932—1992) • Карельська АРСР (1923—1940; 1956—1991) • Казакська АРСР (1920—1936) • Киргизька АРСР (1926—1936) • Комі АРСР (1936—1990) • Кримська АСРР (1921—1945; 1991—1992) • Марійська АРСР (1936—1990) • Молдавська АРСР (1924—1940) • Мордовська АРСР (1934—1990) • Нахічеванська АРСР (1924—1990) • Німців Поволжжя АРСР (1918—1941) • Північно-Осетинська АРСР (1936—1990) • Таджицька АРСР (1924—1929) • Татарська АРСР (1920—1990) • Туркестанська АРСР (1918—1924) • Тувинська АРСР (1961—1990) • Удмуртська АРСР (1934—1991) • Чечено-Інгушська АРСР (1936—1944; 1957—1990) • Чуваська АРСР (1925—1990) • Якутська АРСР (1922—1990) |
