Бабей Юлій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бабей Юлій Іванович
Народився 17 січня 1924(1924-01-17)
с. Лабова Польща
Помер 19 листопада 1997(1997-11-19) (73 роки)
Львів Україна
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Діяльність науковець
Сфера інтересів металургія
Вчене звання Доктор технічних наук
Науковий ступінь доктор технічних наук

Бабей Юлій Іванович (17 січня 1924(19240117), с. Лабова Польща - 19 листопада 1997, Львів Україна) - фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (1983), професор (1985). Премія імені Є. Патона АН УРСР (1984). Член НТШ.

Закінчив Львівський політехнічний інститут (1950). Працював на Львівському автобусному заводі провідним конструктором, начальник експериментального цеху (1950–58); у Фізично-механічному інституті НАНУ: молодший науковий спеціаліст (1959–61), головний інженер (1961–65), старший науковий співробітник (1965–68), завідувач відділу (1968–89), провідний науковий співробітник (1989–97).

Досліджував вплив корозійних середовищ на механіку руйнування конструкційних матеріалів; антикорозійний захист і засоби поверхневого зміцнення сталі. Зробив значний внесок у розкриття механізму формування структурно-напруженого стану та фізично-механічного і корозійних властивостей металу за швидкістю нагріву, одночасно деформування й наступання охолодження. [1].

Праці[ред. | ред. код]

  • Упрочнение стали механической обработкой. 1966 (співавт.);
  • Защита стали от коррозионно-механического разрушения. 1981 (співавт.);
  • Физические основы импульсного упрочнения стали и чугуна. 1988;
  • Поверхностное упрочнение металлов. 1995 (співавт.); усі – Київ.


Примітки[ред. | ред. код]