Львівський автобусний завод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Львівський автобусний завод
Тип Акціонерне товариство
Спеціалізація автобусобудування
тролейбусобудування
Заснування 1945
Закриття (ліквідація) 2014 (майно арештовано,
виставлено на аукціон)
Штаб-квартира Львів, Вулиця Стрийська, 45
Ключові особи Росія Чуркін Ігор Анатолійович[1]
Продукція автобуси, тролейбуси, мікроавтобуси (як дослідні)
Сайт ctgmotors.com/en/

Львівський автобусний завод (ЛАЗ) — колись найбільше підприємство України з випуску тролейбусів та автобусів міського, приміського і туристичного призначення. Його автобуси їздили по всьому Радянському Союзу, також завод виграв тендер на громадського транспорту для міст-господарів Євро-2012. Зараз не працює, його приміщення розпродано.

Історія[ред.ред. код]

19451970: Перші автобуси[ред.ред. код]

Днем заснування Львівського автобусного заводу вважається 21 травня 1945 року. Ще з 1949 року[2], завод випускав одновісні причепи, кузови-причепи, ковші для екскаваторів, автомобільні крани, та іншу промислову продукцію. Ще у кінці 1940-х років, на заводі планувалося освоїти випуск автобусів ЗіС-155 (виробництва Заводу імені Сталіна), однак така перспектива керівництво заводу не задовольнила. Ініціатива створення власного автобуса була підтримана, було закуплено кілька екземплярів тогочасних автобусів фірм Mercedes-Benz i Neoplan Bus Gmbh.

Автобус ЛАЗ 695

У лютому 1956 року був побудований перший автобус ЛАЗ, і названий ЛАЗ 695[2] — це був двовісний, зі зварним кузовом 9-метровий автобус з механічною коробкою передач, та двигуном ЗІЛ-124, деталі були узяті від автобуса ЛіАЗ 158 (ЗіЛ 158), досить відомого у 1950-ті—1960-ті роки.

Автобус ЛАЗ 695 мав одну особливість: його можна було легко перетворити на санітарну машину, лише демонтувавши сидіння у салоні.[2] Оскільки автобус розроблявся у післявоєнний період, то такий елемент був вельми виправданий. Масове виробництво цього автобуса почалося у 1956 році, з того часу випускалися нові модифікації (ЛАЗ 695Б, ЛАЗ 695Е, ЛАЗ 695Ж та інші); виробництво цього автобуса продовжувалося 46 років, до 2002 року, закінчуючи ЛАЗ 695Д11 і ЛАЗ 695Н. 46 років — стільки не випускалася серійно ще жодна модель автобуса[2], автобус ЛАЗ 695 обійшов угорські автобуси виробництва Ikarus, наприклад Ikarus 250 тримався на конвеєрі 28 років (19711998), відома у СРСР «гармошка», Ikarus 280, трималася 27 років (19732000); також автобусами-довгожителями є німецькі Neoplan Cityliner — півториповерхові туристичні лайнери у виробництві досі з 1971 року; Neoplan Skyliner — двохповерхові лайнери, що у виробництві вже 42 роки (з 1967 року).

У 1968 році зібрано тисячу автобусів ЛАЗ 695Б, і вони отримали диплом та золоту медаль на виставці у Брюсселі.[3]

У 1961 році, було виготовлено перші моделі туристичних автобусів «Україна-1» та «Україна-2». На початку 1960-тих років, через стрімкий розвиток тролейбусних систем, міста України відчули потребу у постачанні нового експлуатованого рухомого складу тролейбусів. На той час, головною моделлю тролейбуса в Україні був «МТБ-82» (відомий також під прізвиськом Емтебешка), однак у 1960 році їхнє виробництво припинилося, а узамін було розпочате виробництво ЗіУ-5, на Тролзі. У 1962 році, тролейбус на базі ЛАЗ 695Б був виготовлений у Баку[2], і отримав назву БТЛ-62. Пізніше, ЛАЗ виготовив такий тролейбус у Львові, і він отримав індекс ЛАЗ 695Т, на ЛАЗі їх випустили 10 штук, і більша частина з них лишилася у Львові. Пізніше цей тролейбус випускався у Києві під назвою Київ-5ЛА у кількості 75 екземплярів[2], пізніше, понад 400 екземплярів виготовлено на ОдАЗі, де називався ОдАЗ 695Т. ЛАЗ 695Т мав такі переваги над МТБ-82, як меншу масу та був динамічнішим, проте кузов його зносився швидко, і він був менш місткий, аніж «емтебешка» (для порівняння близько 60 і 86 місць).

У 1960-тих роках був запущений туристичний автобус ЛАЗ-697Е, який мав регульовані крісла, які на міжміських Ikarus'ах з'явилися лише у їхніх найновіших випусках, також він мав холодильник, розвивав швидкість до 75 км/год. Також у 1966 році було випущено кілька екземплярів ЛАЗ 698, який серійно не випускався і був пізніше реінкарнований у ЛАЗ 4202.

19701991[ред.ред. код]

У 1970 році Львівський автобусний завод переходить на випуск модернізованих автобусів ЛАЗ 695М, а також міжміських ЛАЗ 675Е[4]. У 1974-му році було випущено 100-тисячний автобус.

У 19771978 роках починає розроблятися новий 9-метровий міський автобус ЛАЗ 4202, він мав автоматичну коробку передач і механічну підвіску, не зважаючи на те, що був 9-метровим, у нього уміщалося до 100 чоловік; цей автобус був низькоякісний, однак, він мав дуже низький експлуатаційний строк, саме тому, до обсягів випуску ЛАЗ 695 він не доріс, він випускався до середини 1980-х років, його наступник — ЛАЗ 5252.

ЛАЗ 5252, наступник ЛАЗ 4202 почав проектуватися ще у кінці 1970-х років[5], разом з автобусом ЛіАЗ 5256, ще тоді далеким від свого сучасного вигляду. Однак, 5252 був запущений у серійне виробництво лише після розпаду Радянського союзу, на початку 1990-х років ЛАЗ 5252 є автобусом великого класу, розміри його були майже ідентичним з Ikarus 260, якого він мав замінити. Ця модель мала чимало модифікацій з різними двигунами а також мала тролейбусну модифікацію ЛАЗ 52522.

У 1978 році зійшов з конвеєра ЛАЗ 4202[4], він випускався до середини 80-х, також випускалася його модифікація ЛАЗ 4202-10.

У 1985 році був виготовлений перший зразок міжміського автобуса ЛАЗ 4207, який пізніше був значно поліпшений. У 1988 році Львівський автобусний завод виготовив 14646 автобусів — найбільшу кількість за всю свою історію[4].

19912000[ред.ред. код]

Лайнер-12

Після розпаду СРСР, відчулася потреба у автобусі великого класу для міст, як Ikarus 260, через це, було швидко налагоджено випуск міського автобуса ЛАЗ 5252. У 1992 році вступає у виробництво міський автобус ЛАЗ 52523, що сильно нагадує ЛАЗ 4202; на його базі восени 1992 року було створено перший Львівський тролейбус[4] (після ЛАЗ 695Т) — машина отримала номер 001 і назву ЛАЗ 52522, машина виїхала на маршрути Львова весною 1993 року і проїздила до 2008 року, коли була списана у тролейбусному депо. Перші ЛАЗ 52522 мали ряд серйозних недоліків з електрообладнанням, пізніше ця проблема була частково залагоджена. На тролейбус ставився харківський двигун ЕД138АУ2[6] і реостатно-контакторна система управління. Після декількох років служби у тролейбусів вже виявлялися недоліки: зламані показникові прилади, самі машини часто виходили з ладу, обшивка каркасу сильно деградувала вже через кілька років після випуску. Тролейбуси ЛАЗ 5252 серійно випускалися до 1998 року, аж поки не витримали конкуренції з ЮМЗ-Т2, і їх виробництво було припинене до 2004 року. На 1998 рік було випущено 75 екземплярів ЛАЗ 52522.

У 1994 році на базі підприємства було створено Відкрите Акціонерне Товариство «Львівський автобусний завод», контрольний пакет акцій якого належав Фонду Держмайна України. Розпочате виробництво міжміських автобусів великого класу (ЛАЗ 5207).[4] У 1995 році модельний ряд ЛАЗу поповнився 11 новими моделями автобусів, які були або принципово новими (прототипи Лайнер-10, Лайнер-12) або модифікаціями серійних машин.

У кінці 1990-х років проводиться рестайлінг автобусів ЛАЗ 5252 та його модифікацій, вони отримують нову відділку салону, тоновані склопакети та деякі інші нововведення (ЛАЗ 5252#Елементи рестайлінгу). Рестайлінг тролейбусів торкнувся лише у 2004 році. Найвдалішим рестайлінгованим автобусом був ЛАЗ 52528, він випускався до 2005 року, конкуруючи рік з новими низькопідлоговим моделями.

20002010[ред.ред. код]

Сучасний «ЛАЗ», що обслуговує аеропорти

З 2001 року завод набуває статусу приватного підприємства з колективною формою власності.

У 2002 розпочався випуск чотирьох зовсім нових моделей автобусів: приміських та туристичних Лайнер −9, −10, −12, а також особливо великих міських ЛАЗ-А291; адаптовано до вимог ринку велику міську модель ЛАЗ-5252.

У серпні 2003 зі збірного цеху виїхав півтораповерховий туристичний ЛАЗ-5208 — перший автобус з сім'ї абсолютно нових моделей із назвою НеоЛАЗ. У травні 2004 були представлені дві наступні моделі з родини НеоЛАЗ: міський автобус з низьким рівнем підлоги ЛАЗ-А183 «Сіті» — і перонний автобус з низьким рівнем підлоги ЛАЗ-АХ183 «Аеропорт».

Модельний ряд автобусів обладнано двигунами Ярославського моторного заводу (Росія), німецької фірми «Deutz» та задніми мостами «Raba» (Угорщина).

7 червня 2006 року ЗАТ «Львівський автомобільний завод» (ЛАЗ) змінив назву на «Завод комунального транспорту».

У березні 2010 року уряд України вибрав ЛАЗ основним постачальником муніципального транспорту для міст, що приймають Євро-2012[7].

2010 — розвал[ред.ред. код]

За даними низки ЗМІ, автобусний завод належить Ігорю Чуркіну — племінникові російського політика Чуркіна Віталія Івановича.[8][9] Пізніше Віталій Чуркін заявив, що племінників у нього немає.[10]

Хоча ЛАЗ виграв тендер на виробництво громадського транспорту для міст-господарів Євро-2012, після турніру працівники нарікали на скорочення штату, затримки зарплати та розпродаж майна підприємства. 2013 року обладнання заводу вивозять на Дніпровський автобусний завод (Дніпродзержинськ), який також належить Чуркінові. Підприємець повідомив, що там вироблятимуть автобуси ЛАЗ, натомість, у Львові залишиться виробництво тролейбусів і туристичних автобусів[11].

26 травня 2014 року Державна виконавча служба України видала постанову про арешт майна заводу-боржника[12]. Пізніше приміщення виставлено на аукціон.

У листопаді 2014 року Львівський автобусний завод випустив перший санітарний автобус для транспортування поранених із зони бойових дій. Перший екземпляр автобуса отримав 66-й мобільний госпіталь Військово-медичного клінічного центру Західного регіону[13].

2014 року холдинг змушений був зупинити виробництво на заводах у Львові та Дніпродзержинську.

2015 року голова Львівської ОДА Синютка повідомив: «Я особисто був на заводі. Там ще не все повивозили й розікрали. Як мене запевнили ветерани підприємства кількість станкового обладнання, виробничий конвеєр і інше устаткування дозволяє налагодити виробничий процес». Експерти сумнівалися в можливості відновити виробництво через простій конвеєрів та відсутність сучасного обладнання[14].

2016 року ЛАЗ знову опинився в центрі скандалу — виявилося, що колишні приміщення заводу купила фірма, пов'язана з Чуркіним, який і довів ЛАЗ до банкрутства раніше[15].

Модельний ряд[ред.ред. код]

Автобуси[ред.ред. код]

Тролейбуси[ред.ред. код]

Преса про завод[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Автомобіль Це незавершена стаття про автомобілі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.