Бабій Ганна Федорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бабій Ганна Федорівна
Ганна Федорівна Грищук.jpg
Народилася 24 листопада 1940(1940-11-24) (78 років)
УРСР, Волинська область, Горохівський район, село Стрільче
Місце проживання село Ощів Горохівського району Волинської області
Громадянство Україна Україна
Діяльність науковець
Alma mater Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Сфера інтересів історія, краєзнавство
Нагороди
Медаль «Ветеран праці»
Заслужений вчитель УРСР — 1978Відмінник освіти України — 1976
Автограф Автограф Грищук Г.Ф..jpg

Бабій Ганна Федорівна (справжнє прізвище Грищук) - педагог, громадський діяч, краєзнавець, «Відмінник освіти України»(1976), «Отличник просвещения СРСР»(1987), Заслужений вчитель України (1978), екс-депутат Волинської обласної ради[1], ветеран педагогічної праці[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Дитинство[ред. | ред. код]

Народилася у селі Стрільче Горохівського району Волинської області у 1940-му році. Батьки працювали у колгоспі.

Навчалася у Смиківській загальноосвітній школі, після закінчення якої вступила до Сокальського педучилища.[3]

У 1966 році закінчила Луцький педагогічний інститут імені Лесі Українки і отримала фах учителя історії та української мови.[1]

Педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

Направлення на роботу отримала у 1958 році у село Лахвичі, згодом у село Деревок Любешівського району Волинської області, де викладала біологію, згодом навчала 1-й клас.

З 1961-го року — учитель історії та географії у селі Ощів Горохівського району.

У 1968–1973 — директор Ощівської школи.

Із 1973 — учитель історії у школі села Ощів до виходу на пенсію у 1996 році.[4] Досі працює у школі на громадських засадах.[1]

З перших днів роботи в школі стала організатором і керівником краєзнавчої роботи. І нині вона продовжує працювати на громадських засадах керівником шкільного Музею, який створила у 1978 році і постійно поповнювала разом із різними поколіннями своїх учнів.[3] Пошукова, дослідницька робота знайшла відбиток у «Літописі історії визволення території Горохівщини (1941—1944 рр.): Початок Львівсько-Сандомирської операції по Рава-Руському напрямку (за архівами 389 та 58 стрілецьких дивізій)», в «Історії села Ощів», у матеріалах Всеукраїнської історико-краєзнавчої акції учнівської молоді «Шляхами подвигу і слави» тощо.[4] У 2015 році видала книгу «Львівсько-Сандомирська операція. Прорив на Рава-Руському напрямі».[1][4]

ЗОШ І-ІІ ступеня села Ощів

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Ганна Федорівна вважала, що виховна і освітня робота вчителя не повинні обмежуватися школою. Вчитель приходила до молодих виробничників, своїх колишніх учнів, як лектор товариства «Знання», продовжуючи формування характерів, поглядів, знань.

У 1979 році була обрана членом Правління республіканської організації товариства «Знання» України.

Активна громадянська позиція, принциповість, професіоналізм Ганни Бабій були оцінені односельцями. У 1978 році вона обирається депутатом Горохівської районної ради. А з 1979 року обиралась депутатом Волинської обласної ради народних депутатів.[1][5]

Про активну депутатську діяльність Ганни Бабій постійно розповідалося на сторінках місцевої преси: і про її безпосередню участь у вирішенні питань завершення будівництва Сенкевичівської середньої школи; і про виконання наказів виборців щодо прокладання шосейних доріг у селах Вільхівка і Терешківці, під'їздів на тракторні бригади й ферми місцевих колгоспів, відкриття сучасних закладів торгівлі і побуту; і про сумлінне виконання доручень, які мала як секретар комісії з народної освіти обласної ради.[1][2]

Нагороди[ред. | ред. код]

Педагогічні здобутки Ганни Бабій відзначено нагрудними значками Міністерства освіти УРСР «Відмінник народної освіти УРСР» (1976 р.), Міністерства освіти СРСР «Відмінник освіти СРСР»  (1987 р.), грамотами.

У 1978 році Ганні Бабій присвоєно почесне звання «Заслужений вчитель Української РСР».

Обиралася делегатом IV з'їзду вчителів Української РСР.[3]

Нагороджена медаллю «Ветеран праці».

У 2015 році з нагоди 75-річчя її ім'я увійшло до «Календаря знаменних і пам'ятних дат Волині»[4]

У 2016 році нагороджена Подякою відділу освіти Горохівської РДА.[2]

У 2018 році ім'я Ганни Бабій увійшло до книги "Сіячі розумного, доброго, вічного. Заслужені учителі Горохівщини".[5]

Праці і публікації[ред. | ред. код]

  1. Бабій Ганна Львівсько-Сандомирська операція. Прорив на Рава-Руському напрямі — Ощів-Луцьк: ПП Іванюк В. П., 2015. — 32 с.
  2. Мельничук, Алла, Бабій, Ганна. Історія села Ощів. — Ощів: Ощівська ЗОШ, 2012. — с. 1–3.
  3. Бабій Г. З руїн і попелу — до добробуту / Г. Бабій // Горохів. вісник. — 2009. С.4
  4. Бабій Г. Пісня, що не знає кордонів / Г. Бабій // Горохів. вісник. — 2015. С.6
  5. Бабій Г. Діалог школи і сім'ї / Г. Бабій // Горохів. вісник. — 2017. С.4
  6. Бабій Г. Різдво Христове — з усім світом / Г. Бабій // Горохів. вісник. — 2019. №2; 3 січня — С.7

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Дмитро, Погорєлов. Шістдесят років працює у школі!. Освітній портал «Педагогічна преса» (uk). Процитовано 2019-01-11. 
  2. а б в Новосад, Роман (2 жовтня 2016). Селом іде учитель. Горохів. вісник (укр). 
  3. а б в Ганна Бабій 60 літ працює у школі. www.volyn.com.ua. 2017-11-02. Процитовано 2019-01-11. 
  4. а б в г Календар пам'ятних і знаменних дат Волині за 2015 рік (укр.). Луцьк: Терези. 2014. с. 167–169. ISBN 978-617-7216-05-5. 
  5. а б Дідик, Олег (12 лютого 2018). Учительська доля - вишита любов'ю. Профспілка працівників освіти і науки України (укр.). 

Посилання[ред. | ред. код]