Вільхівка (Горохівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Вільхівка
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Горохівський район
Рада/громада Вільхівська сільська рада
Код КОАТУУ 0720885001
Основні дані
Засноване 1500
Населення 711
Площа 7,53 км²
Густота населення 94,42 осіб/км²
Поштовий індекс 45723
Телефонний код +380 3379
Географічні дані
Географічні координати 50°32′08″ пн. ш. 24°55′42″ сх. д. / 50.53556° пн. ш. 24.92833° сх. д. / 50.53556; 24.92833Координати: 50°32′08″ пн. ш. 24°55′42″ сх. д. / 50.53556° пн. ш. 24.92833° сх. д. / 50.53556; 24.92833
Середня висота
над рівнем моря
208 м
Місцева влада
Адреса ради 45723, Волинська обл., Горохівський р-н, с.Вільхівка, вул.Шевченка,6 , тел. 9-39-42
Карта
Вільхівка is located in Україна
Вільхівка
Вільхівка
Вільхівка is located in Волинська область
Вільхівка
Вільхівка
Vilhivka zhd gerb.png

Вільхі́вкасело в Україні, в Горохівському районі Волинської області. Населення становить 711 осіб.

Назва[ред.ред. код]

За переказами старожилів, на місцевості, де знаходиться село Вільхівка, ріс вільховий ліс. Можливо, назва села походить від нього.

Існувала ще назва Вільговка. За словами старих людей, на південь від села знаходилася економія поміщика Вільгорського. Це підтверджують архівні документи, які знаходяться в нашій церкві.        

Але за архівними даними, які збереглися у Волинській єпархії (копії є у місцевій церкві), у 1782 році село існувало під назвою "Ольговка".

Історія[ред.ред. код]

Перша письмова загадка про село датується 1500 роком.

У 1782 році пан Вільгорський  дав розпорядження побудувати в селі Вільхівка церкву.

Поміщик Вільгорський володів цим населеним пунктом до 1861 року. Він обманом заволодів вільною землею і змусив викупити її селян.

Останній поміщик Липський розпродав землю селянам через Полтавський банк в 1930 році, куди селяни вносили плату аж до 1939 року.

В 1939 році в село прийшли „перші совєти”. Люди зустрічали їх привітно, повиходили всі на вулиці, виносили продукти, вітали хлібом-сіллю. Агітатори виступали перед народом, агітували за „соціалізм”, а в той час солдати вчинили між собою бійню. Було вбито трьох мирних жителів, загинуло багато солдат. 

Вільхівка була окупована німецькими загарбниками 23 червня 1941 року, а визволена - 12 квітня 1944 року.

Перший колгосп був створений в червні 1947 року. Організатором був Клехо Ярослав Олександрович, а першим головою колгоспу – Кривенький Федір Миронович 

В 1960 році при будинку культури створено самодіяльний народний хор "Хлібодар", який об‘єднав в собі  різних за віком і професіями людей. Засновником хору з самих початків був Степан Федорович Кривенький.

Школа[ред.ред. код]

За  Росії в селі школи не було. Селяни їхали на навчання в Мирків. В 1920-х роках польська влада почала відкривати школи з польською мовою  викладання. Спочатку такі школи у Вільхівці розміщувались в хатах селян. Згодом, в 1933 році, побудували (за кошти селян) нову школу біля церкви, в якій було приміщення для одного класу, коридор, комора і квартира для вчителя. У цьому класі навчання проходило в дві зміни. В першу зміну навчалися 2 і 4 класи, а в другу – 1 і 3 класи.  

В 1972 році голова колгоспу Жигун В.А. допоміг у будівництві нової школи, а стару  віддали під житло.

Церква[ред.ред. код]

Хрестовоздвиженська церква, 1782 р. Належить громаді УПЦ КП.         

Церква дерев'яна. Про дату будівництва свідчить різьблений напис над входом у притвор.         

Збудована церква не з дощок, а з колод,що не розпилювались, а обтесувались сокирою. Замість цвяхів використовували дерев’яні штирі, якими ці колоди скріплювали.Перед Другою світовою війною церкву перекрили, зверху колоди оббили дошками, зробили підлогу.         

Зараз місцева церква –архітектурна пам’ятка українського державного значення, входить до Державного реєстру національного культурного надбання (пам’ятки містобудування і архітектури України) під № 101. Це типова для культової архітектури споруда. Вона має вигляд дерев’яного тризрубного однокупольного храму. Пізніше прибудували коридор.         

Центральний об’єм перекритий восьмигранним куполом з барабаном, вівтарна частина, притвор і сіни – двосхилим дахом. Церква орієнтована вівтарем на схід, має два входи.

Іконостас храму має три яруси, до яких відноситься певна кількість ікон. Розміщені вони також і на стінах в особливо великих рамках-кіотах. На церковному подвір’ї є двоярусна дзвіниця первісної форми. Частково зберігся настінний масляний живопис ХІХ ст.

Сучасне село[ред.ред. код]

Сучасна Вільхівка – це красиве розвинуте село. Селяни працюють в основному у місцевій сільськогосподарській спілці, а також на власних присадибних ділянках. Частина населення доїжджає на роботу до м. Луцька (завод «Kromberg und Schubert»). 

У селі працює млин, який обслуговує і людей з навколишніх сіл. Є загальноосвітня школа, де навчається 162  учні і працює 22 учителі.Ось уже майже чверть століття очолює її Мартинюк Л. В.

У Вільхівці діє також  фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв’язку, швейна майстерня. Успішно розвивається ПОСП «Україна»(голова Шеремета Г.Р.).

Персоналії[ред.ред. код]

Джерела та посилання[ред.ред. код]