Байда Григорій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорій Іванович Байда
Bayda GI.jpg
Народився 3 (16) грудня 1902(1902-12-16)
Леськи
Помер 25 січня 1981(1981-01-25) (78 років)
Черкаси
Поховання
 : 
зображення місця поховання
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність винахідник
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці Герой Соціалістичної Праці
Орден Леніна Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Трудового Червоного Прапора

Григо́рій Іва́нович Ба́йда (нар. 3 (16) грудня 1902(19021216), Леськи — 25 січня 1981, місто Черкаси) — новатор сільськогосподарського виробництва, знатний комбайнер-винахідник, заслужений механізатор сільського господарства УРСР, двічі Герой Соціалістичної Праці (29.05.1951, 26.02.1958). Депутат Верховної Ради УРСР 5-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 3 (16 грудня) 1902 року в селі Леськах Черкаського повіту Київської губернії (тепер Черкаського району Черкаської області) в сім'ї селянина-бідняка.

У 19251928 роках наймитував у заможних селян. У 19291932 роках працював на заводі. З 1932 року працював на різних роботах у Новомосковській МТС, а з 1958 року — комбайнер колгоспу імені Сталіна (потім — «Україна») Новомосковського району Дніпропетровської області. Член КПРС з 1959 року.

1950 року Григорій Байда за 25 робочих днів намолотив 8 197 центнерів зерна. За цей трудовий подвиг 29 травня 1951 року йому вперше присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці.

З 1950 року займається раціоналізаторством і винахідництвом. В 1951 році створив новий тип віндроуера для збирання зернових колосових культур, в 1956 сконструював трирядний кукурудзозбиральний комбайн ККСБ-3. В 1952 році йому було присвоєне почесне звання заслуженого механізатора сільського господарства УРСР. 26 лютого 1958 року Григорія Байду нагороджено другою золотою медаллю «Серп і Молот».

Помер 25 січня 1981 року у Черкасах. Похований на міському кладовищі.

Нагороди, пам'ять[ред. | ред. код]

Пам'ятник Григорію Байді

Нагороджений двома орденами Леніна, двома орденами Трудового Червоного Прапора, медалями СРСР, а також великою золотою і іншими медалями ВСГВ. Заслужений механізатор сільського господарства Української РСР (24.01.1959)

На батьківщині Героя, в селі Леськах, встановлено бронзове погруддя Григорія Байди на гранітному постаменті[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]