Балада № 1 (Шопен)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
початок балади, рукопис

Балада № 1, соль мінор, op. 23 — перша з 4 балад для фортепіано Фридерика Шопена. Вона була написана в 1835–1836. Балада присвячена барону Штокгаузену (Stockhausen). Існує припущення, що була натхнена поемою Міцкевича «Конрад Валленрод»[1].

В одному з листів Р. Шуман згадував, що якось сказав Шопену про те, що «ця робота ближча до його генію», на що автор відповів йому, що «радий чути це», оскільки теж її дуже любить і дорожить нею[2]. На відміну від інших балад, написаних повністю в розмірі 6/8, ця балада починається у розмірі 4/4, закінчується в 2/2, а більша її частина іде в розмірі 6/4.

Серед піаністів, які записали цей твір — Володимир Горовиць, Альфред Корто, Артур Рубінштейн, Мауріціо Полліні, Кристіан Циммерман і Еміль Гілельс.

Джерела і посилання[ред.ред. код]

  1. Huneker, James (1921). Chopin: the Man and his Music. с. 414. ISBN 1603035885. Процитовано 2010-01-05. 
  2. Anh L. Tran. Chopin: Work List — Illustrations, Quotes, Dedications. Архів оригіналу за 2013-07-08. Процитовано 2010-01-07.