Банк сміття

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Звалище сміття одного з банків Індонезії

Банк сміття (інд. Bank sampah) — бізнес-модель збору та сортування сміття, в першу чергу твердих побутових відходів. Вперше започаткована в Індонезії.[1][2]

Історія[ред. | ред. код]

Концепцію сміттєвого банку в 2008 році запропонував Бамбанг Суерда, який створив в Джок'якарті на острові Ява (Індонезія) перший сміттєвий банк «Bank Sampah Gemah Ripah / Bank Sampah Bantul». На створення підприємства зі збору та переробки сміття його спонукала турбота про проблему санітарії в місцевості.[3]

Надалі ідея швидко поширилася і, завдяки низькому порогу входу, по всій Індонезії почали з'являтися незалежні банки сміття.[4][5]

На початку 2010-х років Бамбанг Суерда отримав пропозицію впровадити концепцію банку сміття в Таїланді.[4]

На кінець червня 2012 році в Індонезії вже існувало 782 банки сміття із загальним оборотом в 31 млрд рупій.[2]

У 2012 році за свій інноваційний підхід до роздільного збору сміття Бамбанг Суерда був відзначений фондом Ашока.[3]

Влада Індонезії, високо оцінивши модель банків сміття, підключилися до її популяризації, впровадження та підтримки.[2]

Адміністрації міст почали встановлювати додаткові контейнери для роздільного збору сміття, а також надавати щорічну допомогу кожному банку сміття.[4]

Концепція та принципи[ред. | ред. код]

У якості «вкладу» банки сміття приймають розділені за категоріями відходи, відкриваючи рахунки «вкладників», куди записуються вага і вид зданих відходів.[3][4]

Оптові партії розділеного сміття здаються переробникам або продаються будь-яким іншим зацікавленим особам (наприклад, колекціонерам, митцям тощо). Вартість сміття зазвичай змінюється кожен день за біржовим принципом, в залежності від рівня попиту.[4]

Після реалізації на рахунки «вкладників» зараховуються кошти, еквівалентні типу, вазі «вкладу» і поточною ринковою вартістю зданого сміття.[3][4] При цьому близько 85% дістається клієнту, 15% - «банку».

Можливість зняття коштів у «вкладників» виникає лише через деякий час після реалізації, наприклад, 3 місяці, що знижує ризик оператора бізнесу.[2]

Клієнтами банку сміття можуть бути як індивідуальні особи, так і групи, наприклад, домогосподарства, школи, кооперативи тощо.[4]

На додаток до прийому і оптового продажу відходів деякі банки сміття відкривають підрозділи, що займаються безпосередньою переробкою, перетворюючи відходи у готові вироби.[3]

У розвиток бізнесу банки сміття приймають і органічні відходи, переробляючи їх в компост і продаючи сільгоспвиробникам.[4]

Показники діяльності[ред. | ред. код]

Перший банк сміття «Bank Sampah Gemah Ripah» у 2012 році збирав 500-700 кг на місяць.[2]

Один з банків сміття — «Bank Sampah Cahaya Partha Jaya» повідомляв у 2012 році про те, що кожного місяця він отримує 5 тонн різних відходів на суму близько 15 млн рупій ($1 590).[4]

Банк сміття в Балікпапані в 2013 році звітував про 2-3 тонни зібраних на місяць відходів.[4] У ньому повідомляли, що середній родині вдається заощадити за допомогою цього банку близько 50 000 рупій (близько $5) на місяць.

На 2012 рік банки сміття «контролювали» від 30% до 40% ринку пластикових відходів в своїх регіонах.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]