Барабанов Олександр Трифонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Барабанов Олександр Трифонович
Народився9 квітня 1928(1928-04-09)
Севастополь, Кримська АРСР, РСФРР, СРСР
Помер19 вересня 2018(2018-09-19) (90 років)
Севастополь
Країна СРСР
 Україна
 Росія
Діяльністьпедагог
Alma materСанкт-Петербурзький державний університет
Науковий ступіньдоктор технічних наук
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора медаль «За трудову доблесть» орден «За заслуги» III ступеня
нагрудний знак «За наукові досягнення»

Олександр Трифонович Барабанов (нар. 9 квітня 1928 — пом. 19 вересня 2018) — радянський і російський вчений, доктор технічних наук, професор, член Американського математичного товариства (1990)[1].

Відомий вчений у галузі вирішення ряду задач кінематики і динаміки керованих об'єктів, використаних у розробках перспективної високоточної ракетної зброї. Є автором понад 300 наукових праць, в тому числі 7 монографій[2], а також понад 10 авторських свідоцтв на винаходи[3].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 9 квітня 1928 року в Севастополі.

Закінчив Ленінградський військово-механічний інститут (нині Балтійський державний технічний університет «Воєнмах») у 1952 році і Ленінградський університет (нині Санкт-Петербурзький державний університет) у 1958 році.

Після закінчення «Воєнмеха» працював у цьому ЗВО: асистент, доцент. У 1955 році закінчив аспірантуру і захистив кандидатську дисертацію. Після закінчення університету, з 1959 по 1967 рік працював старшим науковим співробітником, начальником лабораторії, відділу, відділення теоретичних досліджень і моделювання НДІ-49 (Науково-дослідний інститут командних приладів, з 1973 року — ЛНВО «Граніт»), був заступником головного конструктора бортової апаратури системи управління протикорабельної крилатої ракети П-6 з динаміки управління. У 1963 році захистив докторську дисертацію[4].

У 1968 році Олександр Трифонович Барабанов перейшов на роботу до Севастопольського приладобудівного інституту (нині Севастопольський державний університет), де організував кафедру технічної кібернетики і беззмінно керував нею протягом більше тридцяти років. Під його керівництвом кафедра займала провідні позиції в галузі підготовки інженерних кадрів, науково-дослідної та освітньо-педагогічної діяльності. З 2015 року називалася кафедра «Інформатика і управління в технічних системах». В університеті вчений пропрацював більше 50 років.

Олександр Трифонович створив і керував науковою школою «Нестаціонарні і функціонально складні системи і процеси», підготував 36 кандидатів технічних наук, багато з яких продовжили працювати в університеті[1]. Був членом редакційної колегії журналу «Динамічні системи» Кримського федерального університету[5].

Помер 19 вересня 2018 року в Севастополі[6].

Відзнаки та нагороди

[ред. | ред. код]
  • Був нагороджений орденом «Трудового Червоного Прапора» (1963), медалями «За трудову доблесть» (1981) і українським орденом «За заслуги» III ступеня.
  • Удостоєний відзнаки "Нагрудний знак «За наукові досягнення» Міністерства освіти і науки України[7].
  • У квітні 2018 року йому було присвоєно звання «Заслужений професор Севастопольського державного університету»[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Ушел из жизни доктор технических наук, профессор Александр Трифонович Барабанов. Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 30 січня 2021.
  2. БАРАБАНОВ АЛЕКСАНДР ТРИФОНОВИЧ. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  3. Изобретатель ЗАРЕЦКИЙ АЛЕКСАНДР ТРИФОНОВИЧ. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  4. «Военмех». История кафедры А5. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 30 січня 2021.
  5. Редакционная коллегия. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  6. 19 сентября 2018 года, на 91-м году ушел из жизни доктор технических наук, профессор Александр Трифонович Барабанов. Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 30 січня 2021.
  7. Александру Трифоновичу Барабанову, основателю кафедры Технической кибернетики, 90 лет!. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]