Барановська Юлія Геннадіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Барановська Юлія Геннадіївна
рос. Юлия Геннадьевна Барановская
Ім'я при народженні рос. Юлия Геннадьевна Барановская
Народилася 3 червня 1980(1980-06-03)[1] (43 роки)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна  Росія
Діяльність журналістка, телеведуча, письменниця, ведуча, радіоведуча
Alma mater Sotheby's Institute of Artd (2010)
Знання мов російська
Роки активності 2011 — тепер. час
IMDb ID 9679546
Сайт ybaranovskaya.ru

Юлія Геннадіївна Барановська (нар.. 3 червня 1980, Ленінград) — російська телеведуча.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в Ленінграді 3 червня 1985 року[2][3]. Мати — Братцева Тетяна Володимирівна, вчителька в школі. Батько — Барановський Геннадій Іванович, інженер. Батьки розійшлися, коли Юлі було 10 років. У Юлії є дві молодші сестри — Ксенія та Олександра.

Після школи Юлія Барановська вступила до Санкт-Петербурзького державного університету аерокосмічного приладобудування на факультет менеджменту, але не закінчила його[2]. В 2009 році разом з цивільним чоловіком, футболістом Андрієм Аршавіним переїхала до Великої Британії[2]. У 2010 році в Лондоні закінчила sotheby's Institute of Art[en], курс сучасного мистецтва.

У 2014 році переїхала до Москви[2].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Починаючи з 2011 року, Юлія Барановська тричі (2011[4], 2012[5] та 2014[6] роки) ставала ведучою фестивалю «Російська Масляна» в Лондоні, який щорічно проводиться на Трафальгарській площі і є головним публічним святом року для російськомовного населення столиці Великої Британії.

Кар'єру телеведучої розпочала в 2014 році. З березня Юлія Барановська стала співведучою програми «Чого хочуть чоловіки» на каналі ТНТ. В цьому пост-шоу проекту «Холостяк» Юлія виступала в ролі постійного експерта з відносин[7].

У травні 2014 року Юлія Барановська приєдналася до команди ток-шоу «Дівчата» на каналі «Росія-1»[8].

22 червня 2014 року Юлія стала ведучою мейковер-шоу «Перезавантаження» на телеканалі ТНТ[9]. Вела телепрограму до квітня 2016 року[10].

У вересні того ж року стала співведучою Олександра Гордона в ток-шоу «Чоловіче/Жіноче» на «Першому каналі»[11].

З вересня 2015 року Юлія Барановська — нова посланниця краси бренду Librederm[12].

З 2016 року виступає в ролі захисниці у програмі «Модний вирок» на «Першому каналі»[13].

Навесні 2016 року видавництво «АСТ» випустило автобіографію Юлії Барановської «Все на краще». На сторінках цієї книги вона описує свій роман з футболістом Андрієм Аршавіним[14].

Восени 2016 року Юлія взяла участь у проекті Першого каналу «Льодовиковий період» у парі з чемпіоном світу в танцях на льоду Максимом Шабаліним.

У 2016 та 2017 роках Юлія стає ведучою щорічної премії Fashion People Awards. У 2017 році стає ведучою премії журналу Оксани Федорової MODA Topical Style Awards[15].

З 27 листопада по 5 грудня 2017 року — одна з ведучих програми «Бабин бунт» на «Першому каналі»[16].

З 22 березня 2019 року стала радіоведучою спільно з Олегом Верещагіним в шоу «Все на краще» на радіостанції «Русское радио».

З моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року телеведуча бере активну участь у висвітлюючи, як біженці з Маріуполя перебувають у гуманітарних пунктах на звільнених РФ територіях України чи безпосередньо на території РФ.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Підтримала війну Росії проти України. 30 вересня 2022 року взяла участь як співведуча в мітингу-концерті, присвяченому анексії окупованих українських регіонів.[17]

У середині червня 2022 року підтримала та приєдналася до пропозиції виплачувати премію російським військовим та цивільним за підбиті танки Leopard українських військових із власних коштів.[18][19]

Санкції[ред. | ред. код]

15 січня 2023 року Барановську внесено до списку санкцій України за поширення кремлівської пропаганди та публічні заклики до агресивної війни.[20][21]

17 березня 2023 року, внесена до списку санкцій Латвії в числі російських культурних діячів, які підтримали російську агресію в Україні із забороною в'їзду в країну.[22]

Особисте життя[ред. | ред. код]

У липні 2003 року Юлія Барановська познайомилася з футболістом Андрієм Аршавіним, майбутнім капітаном збірної Росії з футболу. У цивільному шлюбі Аршавін та Барановська прожили 9 років до квітня 2012 року. Юлія народила трьох дітей:

  • син Артем Аршавін (нар. 7 грудня 2005)
  • донька Яна Аршавіна (нар. 3 квітня 2008)
  • син Арсеній Аршавін (нар. 14 серпня 2012).

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Рік Премія Категорія Результат
2015 Fashion People Awards Fashion-ведуча Перемога[23]
2016 MODA Topical Найактивніша мама Перемога[24]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Биография / Юлия Барановская (личный сайт)
  2. ↑ а б в г Юлия Барановская. журнал Cosmopolitan. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 29 листопада 2017.
  3. ↑ Згідно офіційній сторінці ВКонтакте [Архівовано 21 березня 2019 у Wayback Machine.]
  4. ↑ На Трафальгарской площади пройдет фестиваль «Русская Масленица в Лондоне» (рос.). 6 марта 2011. Архів оригіналу за 17 січня 2012. Процитовано 6 березня 2011.
  5. ↑ Лондон поздравил россиян с Масленицей и пригласил на Олимпиаду (рос.). 26 февраля 2012. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 26 лютого 2012.
  6. ↑ Экс-жена Аршавина показала своим детям, как она работает (рос.). 10 марта 2014. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 10 березня 2014.
  7. ↑ Телеканал ТНТ запускает пост-шоу "Холостяк. Чего хотят мужчины" (рос.). 4 марта 2014. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 4 березня 2014.
  8. ↑ Бывшая жена Аршавина станет ведущей шоу «Девчата» (рос.). 28 апреля 2014. Процитовано 28 квітня 2014.[недоступне посилання з Май 2018]
  9. ↑ Бывшая жена Аршавина поможет девушкам изменить свою жизнь (рос.). 30 мая 2014. Архів оригіналу за 2 червня 2014. Процитовано 30 травня 2014.
  10. ↑ Юлия Барановская ушла с телеканала (рос.). 8 апреля 2016. Архів оригіналу за 19 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2018.
  11. ↑ Мужское/Женское: о проекте (рос.). Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 21 березня 2019.
  12. ↑ Юлия Барановская — посланница красоты Librederm (рос.). Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 21 березня 2019.
  13. ↑ Юлия Барановская снялась в шоу «Модный приговор» Первого канала (рос.). 23 августа 2016. Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 23 серпня 2016.
  14. ↑ Юлия Барановская выпустила книгу об отношениях с Аршавиным. журнал «Elle». 13 квітня 2016. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 29 листопада 2017.
  15. ↑ Юлия Барановская провела премию MODA Topical Style Awards 2017 (рос.). Архів оригіналу за 19 вересня 2017. Процитовано 21 березня 2019.
  16. ↑ Бабий бунт Бузовой и Барановской. Газета.Ru. 17 листопада 2017. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 29 листопада 2017.
  17. ↑ «Неужели они думают, что мы тут по зову сердца?» На Красной площади под крики «Гойда!» отпраздновали аннексию украинских регионов. Репортаж «Медузы». Meduza (рос.). Процитовано 26 березня 2023.
  18. ↑ Основатель группы «Земляне» предложил платить по миллиону рублей за подбитый танк Leopard 2. Его поддержали Лепс и Басков. Meduza (рос.). Процитовано 18 червня 2023.
  19. ↑ Русская служба The Moscow Times (15 червня 2023). Лепс и Басков пообещали платить российским военным по 1 млн рублей за подбитый в Украине Leopard. Русская служба The Moscow Times (рос.). Процитовано 18 червня 2023.
  20. ↑ ERR (15 січня 2023). Украина ввела санкции против Кончаловского, Губерниева, Рудковской и еще 195 человек. ERR (рос.). Процитовано 8 квітня 2023.
  21. ↑ БАРАНОВСКАЯ Юлия Геннадьевна - биография, досье, активы. Война и санкции (рос.). Процитовано 8 квітня 2023.
  22. ↑ МИД Латвии объявил 35 россиян персонами нон грата. Среди них – певцы, актеры, телеведущие, политологи и журналисты. Настоящее Время (рос.). Процитовано 8 квітня 2023.
  23. ↑ Звездные гости и победители премии Fashion People Awards 2015 (рос.). 9 июня 2015. Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 9 червня 2015.
  24. ↑ Журнал MODA topical отметил самых ярких звездных мам на премии «Мама года-2016»! (рос.). Архів оригіналу за 1 січня 2018. Процитовано 21 березня 2019.
Перегляд цього шаблону
  У месенджерах
У соціальних мережах
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Барановська_Юлія_Геннадіївна&oldid=40906393