Барле-Гертог

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Барле-Гертог
нід. Baarle-Hertog

Герб Прапор
Герб Барле-Гертог Прапор Барле-Гертог
Колишня міська ратуша
Колишня міська ратуша
Основні дані
51°27′00″ пн. ш. 04°56′00″ сх. д. / 51.45000° пн. ш. 4.93333° сх. д. / 51.45000; 4.93333Координати: 51°27′00″ пн. ш. 04°56′00″ сх. д. / 51.45000° пн. ш. 4.93333° сх. д. / 51.45000; 4.93333
Країна Бельгія
Регіон Фландрія
Адмінцентр Baarle-Hertog[d]

Межує з

— сусідні нас. пункти
Merksplas[d], Turnhout[d], Барле-Нассау ?
Площа 7,48 км²
Населення 2 306 чол. (на 2006)
· густота 308 осіб/км²
Телефонний код (+32) 014
Часовий пояс центральноєвропейський час, UTC+1, UTC+2, Центральноєвропейський літній час, Europe/Brussels (Бельгія)
GeoNames 2802817
OSM 53114 ·R (Антверпен, Arrondissement of Turnhout)
Поштові індекси 2387
Міська влада
Мер міста Ян Ван Левен
Веб-сторінка www.baarle-hertog.be
Мапа
Барле-Гертог. Карта розташування: Бельгія
Барле-Гертог
Барле-Гертог
Барле-Гертог (Бельгія)


Барле-Гертог у Вікісховищі?

Барле-Гертог (нід. Baarle-Hertog, фр. Baerle-Duc) — муніципалітет у Бельгії, у провінції Антверпен Фламандського регіону. За статистичними даними від 1 січня 2006 року, населення комуни — 2306 чоловік. До складу Барле-Гертога входить бельгійська частина селища Барле, розділеного між Бельгією та Нідерландами. Ексклав щодо до Бельгії.

Загальна площа — 7,48 км ², щільність населення — 308 чол./км².

Кордон з Барле-Нассау[ред. | ред. код]

Прикордонне кафе, в якому між столиками проходить кордон між Бельгією та Нідерландами

Цікавий державний кордон між Барле-Гертог і нідерландською комуною Барле-Нассау [1], який проходить через квартали й окремі будинки та розділяє Барле-Гертог на 24 окремі ділянки — основне поселення, 20 ексклавів, оточених територією Нідерландів, та три ділянки, що прилягають до бельгійської території. Сім нідерландських ексклавів лежать усередині бельгійської території (усередині основного поселення й найбільшого ексклава).

Ситуація, коли окремі будинки виявляються перерізані державним кордоном, виникла, коли за нідерландськими законами ресторани повинні були зачинятися рано. Тоді господарі ресторанів стали розміщувати їх на кордоні, під час «зачинення» переміщаючи клієнтів на столики на бельгійському боці.

Такий складний кордон виник унаслідок багаторічних угод між баронами Бреди та графами Брабанту, пов'язаних з відмінностями в законодавстві. Кордон закріплено Маастрихтською угодою 1843 року.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Ситуацію, коли державний кордон проходить через місто, розділяючи квартали й окремі будинки, обіграно в фільмі «Закон є закон».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]