Географія Бельгії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лісовий пейзаж Арденн
Мапа бельгійських регіонів та провінцій
Крайні точки Бельгії
Крайні точки Бельгії
Ландшафт в Арденнах, заповідник Hautes Fagnes

Географія Бельгії

Загальний опис[ред. | ред. код]

Бельгія знаходиться у Західній Європі, на узбережжі Північного моря. На південному заході межує з Францією, на сході з Люксембургом і Німеччиною, на північному сході з Нідерландами; на північному заході знаходиться Північне море. На північному заході прибережні рівнини, в центральній частині — пагорби; пагорби й ліси на південному сході; Арденнський ліс; річка Шельда (Схелде).

Рельєф[ред. | ред. код]

Поверхня переважно низовинна, з поступовим підвищенням на південний схід. Прибережна смуга Північного моря найпониженіша, вкрита піщаними дюнами і відгороджена дамбами, що захищають від повеней райони польдерів — низовинних угідь. На півночі і північному заході Бельгії — пласка Фландрська низовина, яка на сході переходить у невисоке (до 80 м) плато Кемпен. У середній частині Бельгії переважають хвилясті плато (80—180 м). На південному сході — древній (герцинський) масив Арденни (г. Ботранж, 674 м).

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат Бельгії помірно теплий, морський. Пересічні температури січня +3, +4°, липня + 18, +19°. Переважають західні вітри; значна хмарність. Опадів 750—800 мм на рік (в Арденнах — до 1500 мм).

Річки та озера[ред. | ред. код]

В Бельгії дуже густа сітка річок. На півдні Бельгії протікає Маас та його притока Самбр, Урт[en]. Річки середньої, і північної Бельгії — Шельда (Схелде) з притоками Лісом (Леє), Дендером, на північному заході — річка Ейзер[de].

Фауна і флора[ред. | ред. код]

Ґрунти на півночі Бельгії переважно бурі лісові, в Кемпені й Арденнах підзолисті. Ліси, головним чином дубові й букові, займають 19,7 % площі Бельгії.

Корисні копалини[ред. | ред. код]

З корисних копалин промислове значення мають поклади кам'яного вугілля (запаси понад 6 млрд т в районах Монс—Шарлеруа—Льєж і Кемпен), фосфоритів, каолінів, будматеріалів.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.

Посилання[ред. | ред. код]